УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Билинець щільноквітковий Gymnadenia densiflora (Wahlenb.) A.Dietr. (G. conopsea (L.) R.Br. subsp. densiflora (Wahlenb.) K.Richt.; G. conopsea var. densiflora (Wahlenb.) Lindl.; Orchis conopsea L. var. densiflora Wahlenb.)

Билинець щільноквітковий (Gymnadenia densiflora (Wahlenb.) A.Dietr. (G. conopsea (L.) R.Br. subsp. densiflora (Wahlenb.) K.Richt.; G. conopsea var. densiflora (Wahlenb.) Lindl.; Orchis conopsea L. var. densiflora Wahlenb.)) Карта поширення Билинець щільноквітковий в Україні

Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Європейсько-малоазійський вид на сх. межі ареалу, загальний ареал потребує уточнення.

Ареал виду та його поширення в Україні: Європа, Мала Азія. В Україні — в Карпатах (Сх. Бескиди й низькі полонини, Чорногора, Чивчино-Гринявські гори), Прикарпатті, дуже рідко на Розточчі, Опіллі, Поліссі. Адм. регіони: Вл, Кв, Лв, Ів, Зк, Чц.

Чисельність та структура популяцій: В Карпатах зростає на лучних схилах, де трапляється поодинокими особинами, формує невеликі (до 200–300 м2) локальні, але багаточисельні популяції (3–9 генеративних особин на 1 м2). На Опіллі популяції нараховують по декілька сотень особин, але трапляються рідко. У Прикарпатті популяції повночленні, нормального типу. На Поліссі лише поодинокими особинами, можливо, зник.

Причини зміни чисельності: Зміна гідрологічного режиму внаслідок осушувальної меліорації, перетворення лук на пасовища, вирубування лісів, господарське освоєння земель.

Умови місцезростання: У Карпатах: від поясу передгірських дубових і букових лісів до гірськолісового, на лісових галявинах, трав’яних схилах гір, узліссях, найчастіше в улоговинних болотах з домінуванням Eriophorum angustifolium, на карбонатному субстраті, приурочений до угруповань кл. Scheichzerio-Caricetea nigrae та MolinioArrhenatheretea. На рівнині, росте на луках, галявинах світлих лісів та узліссях, переважно, в місцях виходу ґрунтових вод. Гігромезофіт, геліофіт, але кальцефіл.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 25–80 см заввишки. Бульби пальчасто-роздільні, сплющені. Стебло товсте, улиснене, порожнисте. Листки широко-ланцетні, 15–30 мм завширшки, загострені, часто вздовж складені, зближені в нижній частині стебла. Суцвіття до 20 см завдовжки, густе, багатоквіткове (40–150 квіток), приквітки дорівнюють зав’язі. Квітки дрібні, яскраво рожеві. Губа 5–7 мм завширшки, трилопатева, шпорець тонкий, лише у 1,5 рази довший ніж зав’язь. Цвіте в червні–серпні (2–3 тижні пізніше за G. conopsea). Плодоносить у липні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку ІІ CITES. Потребує перевірки місцезнаходжень, контролю за станом популяцій, створення заповідних об'єктів в місцях поширення виду. Заборонено збирання рослин, осушувальна меліорація, випас, вирубка лісів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.

Джерело: Малиновський, Царик, Кияк та ін., 2002; Мосякін, Тимченко, 2006; Стойко, Ященко, Кагало та ін., 2004; Цвелев 1969; Marhold et al., 2005; Tokaryuk, 2007; Vlčko, Ditĕ, Kolnik, 2003.