УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Фісташка туполиста Pistacia mutica Fisch. et C.A.Mey. (P. atlantica Desf. subsp. mutica (Fisch. et C.A.Mey.) Rech.f.)

Фісташка туполиста (Pistacia mutica Fisch. et C.A.Mey. (P. atlantica Desf. subsp. mutica (Fisch. et C.A.Mey.) Rech.f.)) Карта поширення Фісташка туполиста в Україні

Таксономічна належність: Родина Фісташкові — Anacardiaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Середземноморський реліктовий вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. Середземномор’я (Балканський п-в), Кавказ, Мала, Зх. і Середня Азія. В Україні: Крим — на Пд. узбережжі (Балаклава — Кара-Даг) та фрагментарно в зх. частині Передгір’я (Севастополь — Бахчисарай). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Загальна чисельність поки що досить велика, але спостерігається інтенсивне скорочення ареалу. Непорушені популяції чисельні та нормальні, різновікові за структурою. Зростає поодинці, невеликими групами або формує значні за площею (десятки гектарів) угруповання.

Причини зміни чисельності: Знищення екотопів у зв’язку з антропогенним навантаженням — будівництво, вирубки, рекреація, слабка конкурентна здатність виду.

Умови місцезростання: Приморський та нижній гірський лісовий пояс до 300–400 м н.р.м., відкриті сухі кам’янисті схили з коричневими ґрунтами. Утворює розріджені рідколісся, де виступає домінантом і едифікатором, зустрічається у складі високоялівцевих і пухнастодубових лісів (союз Jasmino-Juniperion excelsae кл. Quercetea pubescentis-petraea). Геміксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Листопадне дерево до 5–10 м заввишки, часто багатостовбурне, може мати низькорослу кущоподібну форму. Листки непарнопірчасті з 3–7(9) еліптичними тупими шкірястими листочками. Квітки одностатеві, зібрані у волотеві суцвіття. Плід — дрібна суха кістянка жовто-червоного кольору. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у вересні– жовтні. Тривалість життя — 200–300 (до 1000) років.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Угруповання, занесені до Зеленої книги України. Охороняється у Ялтинському гірськолісовому, «Мис Мартьян», Карадазькому ПЗ, заказниках загальнодержавного значення «Мис Айя», «Байдарський», «Новий Світ», «Канака», «Аю-Даг», «Мис Фіолент», пам’ятки природи «Гора Кішка» та в ряді заповідних об’єктах місцевого значення. Необхідно дотримання та дійсний контроль охорони виду в заповідних об’єктах. Заборонено освоєння територій, рубки фісташки, її пересадка в дорослому стані.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН.

Господарське та комерційне значення: Лісоформуюче, протиерозійне, ґрунтозахисне, декоративне, харчове, ефіроолійне, дубильне, вітамінне, смолоносне.

Джерело: Вульф, 1953; Дідух, 1992; Зелена книга України, 2002; ЧКУ, 1996.