Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

cumpara conditionere in Moldova

Глід Турнефора Crataegus tournefortii Griseb. (C. schraderiana Ledeb.)

Глід Турнефора (Crataegus tournefortii Griseb. (C. schraderiana Ledeb.)) Карта поширення Глід Турнефора в Україні

Таксономічна належність: Родина Розові — Rosaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Реліктовий східносередземноморський вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений від Греції до Криму та Пд. Закавказзя, де приурочений до гірських територій. В Україні трапляється лише у сх. частині Гірського Криму. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні (г. Монастирська — окол. сс. Родників, Красної Слободи, Тополівки Білогірського р-ну; ур. Агармиш (поблизу м. Старий Крим), ур. Карагач, в окол. Судака: в 5 км на пд.-сх. від міста, г. Сотра) і представлені поодинокими екземплярами, рідше невеликими групами особин.

Причини зміни чисельності: Слабке відновлення підросту внаслідок витоптування, вплив інших антропогенних чинників. Значної шкоди нормальному розвитку дерев завдають ентомошкідники крони та фітопатогенні гриби, зсуви ґрунту, засуха. Нормальному самовідновленню популяції перешкоджає низький рівень поновлення рослин.

Умови місцезростання: Кам’янисті схили, узлісся та галявини в дубових рідколіссях і шиблякових угрупованнях (кл. Rhamno-Prunetea).

Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Кущ або дерево 1,5–2,5 м заввишки. Листки зверху темно-зелені, зісподу світло-сірі, з обох боків густо опушені, 3–5–7-роздільні. Квітки білі, зібрані у рихле щиткоподібне суцвіття. Плоди круглясті, до 20 мм у діаметрі, темно-вишнево-червоні, м’ясисті, з 3–5 кісточками. Цвіте у червні, плодоносить у вересніжовтні. Розмножується насінням і вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Рекомендується створити заказники у місцях зростання виду та контролювати стан популяцій. Заборонено рубки глоду, порушення місць зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Нікітському ботанічному саду — ННЦ УААН.

Господарське та комерційне значення: Харчове, вітаміноносне (плоди багаті на аскорбінову кислоту та інші вітаміни), медоносне, лікарське, декоративне, протиерозійне.

Джерело: Редкие растения и животные Крыма. Справочник, 1988; Косых, 1964; Косых, 1965; Красная книга СССР, 1984; ЧКУ, 1996.