УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Румія критмолиста Rumia crithmifolia (Willd.) Koso-Pol. (Cachrys taurica M.Bieb. 1808, non Willd. 1801; Rumia taurica Hoffm.; Sanicula crithmifolia Willd.; Trinia crithmifolia (Willd.) H.Wolff; T. taurica (Hoffm.) Schmalh.)

Румія критмолиста (Rumia crithmifolia (Willd.) Koso-Pol. (Cachrys taurica M.Bieb. 1808, non Willd. 1801; Rumia taurica Hoffm.; Sanicula crithmifolia Willd.; Trinia crithmifolia (Willd.) H.Wolff; T. taurica (Hoffm.) Schmalh.)) Карта поширення Румія критмолиста в Україні

Таксономічна належність: Родина Селерові (Зонтичні) — Apiaceae (Umbelliferae).

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Ендемічний рід.

Ареал виду та його поширення в Україні: Передгір’я та Пд. берег Криму (кримський ендемік). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції повночленні, але кількість особин на 1 м2 невисока (до 3–4 екземплярів).

Причини зміни чисельності: Надмірне випасання худоби, витоптування, випалювання сухої трави, висока стенотопність та слабка конкурентна здатність виду.

Умови місцезростання: Степові кам'янисті, нерідко вапнякові схили. переважно в угрупованнях кл. FestucoBrometea. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Трав'яна монокарпічна рослина з 2–4-річним циклом розвитку, до 50 см заввишки, з вертикальним потовщеним коренем, шийка якого вкрита волокнистими бурими рештками відмерлих листків і прямим, тонким, дрібно-ребристим, майже від основи розгалуженим стеблом з довгими черговими, рідше супротивними, косо-висхідними гілками. Листки, як і стебло, голі; прикореневі листки численні, в обрисі трикутні, черешкові, з розширеними піхвами, двічі пірчасто розсічені, з вузькими, лінійними, загостреними кінцевими сегментами; стеблові — коротші, просто пірчасті, з коротшими частками. Зонтики 2–11променеві; обгортка відсутня, обгорточки з п’яти ланцетоподібно-лінійних, гострих, трав’яних, з країв плівчастих листочків, які майже дорівнюють зонтичку. Зонтички 3–5квіткові, квітконіжки короткі. Квітки одностатеві (рослини дводомні). Плоди майже кулясті, близько 4–5 мм в діаметрі, мерикарпії (напівплодики) з п'ятьма товстими, губчастими, звивисто складчастими ребрами і великими поодинокими ефіроолійними канальцями між ребрами.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Ялтинському гірськолісовому ПЗ, ряді заказників Криму. Необхідно виявити всі можливі місцезростання виду і контролювати стан популяцій. Рекомендується вирощувати у ботанічних садах. Заборонено випалювання, витоптування (стравлювання) худобою, порушення місцезростань.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ефіроолійне, ґрунтотвірне.

Джерело: Вульф, 1958; Федорончук, 1983; Шеляг-Сосонко, Дидух, 1980.