УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Соболевськія сибірська Sobolewskia sibirica (Willd.) P.W.Ball

Соболевськія сибірська (Sobolewskia sibirica (Willd.) P.W.Ball) Карта поширення Соболевськія сибірська в Україні

Таксономічна належність: Родина Капустяні (Хрестоцвіті) — Brassicaceae (Cruciferae).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Локальний ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Україна: Гірський Крим (зх. частина пд. макросхилу Головного пасма від ШайтанМердвеня до Алупки; масив Чатир-Даг, пд.зх. та пн.-сх. схили під Еклізі-Бурун; сх. частина пд. макросхилу Головного пасма під Карабі-яйлою). Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Відомо шість популяцій незначної площі. Вид трапляється дуже рідко, зростає поодинокими куртинами. Чисельність біля 100 тис. особин. Співвідношення ювенільних та генеративних особин 4:1.

Причини зміни чисельності: Низький потенціал насіннєвого розмноження, слабка конкурентоздатність, природне руйнування екотопів, вузька екологічна амплітуда.

Умови місцезростання: Підніжжя гір (кам’яні рухливі осипи що нагромаджуються під скельними кліфами), до 600–750 м н. р. м. Входить до синтаксонів кл. Thlaspietea rotundifolii. Ксеромезофіт, облігатний гляреофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Трав’яний недовгоживучий полікарпік до 20–40 см заввишки. Стебло прямостояче або висхідне, від основи та вгорі розгаружене, голе або зрідка опушене. Нижні листки голі, по краю інколи війчасті, довгочерешкові, 1–2 см завдовжки, круглі, надрізногородчасті з серцеподібною основою; верхні — короткочерешкові, віялоподібні, глибокогородчасті, до основи майже цілокраї. Суцвіття — китиця: щиткоподібна під час квітування й видовжена при плодах. Пелюстки білі, 3,5–5 мм завдовжки. Плід — булавоподібний, здебільшого однонасінний стручок 5–10 мм завдовжки. Цвіте у квітні–травні; плодоносить у червні–серпні. Розмножується насінням, дуже рідко — вегетативно (кореневими паростками).

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Кримському і Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ. Рекомендується здійснити картування місць зростання виду, дослідити динаміку популяцій та ввести в культуру. Заборонено порушення місць зростання, виробка кар’єрів, забір кам’яних уламків.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Екофлора України, 2007; Єна, 2004; Ільїнська, 2002; Косых, Голубев, 1983; Рыфф, 2001.