УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Тамарикс стрункий Tamarix gracilis Willd.

Тамарикс стрункий (Tamarix gracilis Willd.) Карта поширення Тамарикс стрункий в Україні

Таксономічна належність: Родина Тамариксові — Tamaricaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Вид на пн.-зх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Південний схід Європи, до Центральної Азії: Кавказ (Дагестан), Зх. Сибір (пд.), Середня Азія (зх.), Монголія, пониззя Дону та Волги. В Україні — узбережжя Азовського моря. Адм. регіони: Дц, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Білосарайська, Бердянська, Обіточна, Федотова коси та коса Бірючий острів, Арабатська стрілка (інтродукований). Трапляється окремими екземплярами, іноді формує невеликі популяції, що нараховують до 3–10 різновікових особин.

Причини зміни чисельності: Рекреаційне навантаження та вузька екологоценотична амплітуда, що лімітується різними, як природними, так і антропогенними факторами, відсутністю екотопів відповідного типу.

Умови місцезростання: Верхня та тилова частини добре інсольованих пд.-сх. схилів літорального валу, висотою до 1,5–3 м, складених із піщаночерепашкових відкладів. Займає перехідні екотопи від угруповань літорального приморського валу (кл. Ammophilletea) до угруповань піщаного степу (кл. Festucetea vaginatae). Ксеромезофіт, галофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Нанофанерофіт. Кущ заввишки 2–4 м. Кора брунатно-каштанова. Листки лінійно-ланцетні, завдовжки до 4–5 мм, загострені, покриті залозками, що виділяють сіль. Квітки рожеві. Суцвіття китицеподібні, бокові, рідше верхівкові, що зібрані у волоть. Коробочки 4–6 мм завдовжки, багатонасінні. Цвіте у травні–липні (вдруге — у серпні–жовтні). Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням, в умовах культури також вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Червоного списку Херсонської області (2002). Охороняють в АзовоСиваському НПП, ландшафтних заказниках «Обіточна коса», «Федотова коса», «Білосарайська коса». Необхідно ширше культивувати вид у ботанічних садах, контролювати стан популяцій. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання (забудову, облаштування місць рекреації).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в Центральному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, ґрунтотвірне, медоносне.

Джерело: Коломійчук, 2002; Остапко, 2001; Тищенко, 2002; ЧКУ, 1996.