УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Козельці донецькі Tragopogon donetzicus Artemcz.

Козельці донецькі (Tragopogon donetzicus Artemcz.) Карта поширення Козельці донецькі в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Ендемік, близький до T. tanaiticus Artemcz. та T. ucrainicus Artemcz. і, можливо, є їх стабілізованим гібридом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх.-причорноморський вид. Басейн Сіверського Дінця. Адм. регіони: Хр, Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Локальні популяції нечисленні, їх структуру не досліджено.

Причини зміни чисельності: Порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій — лісорозведення на піщаних терасах, видобування піску, випасання худоби).

Умови місцезростання: Річкові та суходільні піски. Угруповання кл. Festucetea vaginatae. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна сивувата від густого повстистого опушення рослина 10–50 см заввишки. Коренева система стрижнева. Стебла поодинокі або кілька, від середини або нижче розгалужені. Нижні листки вузькострічкоподібні, до 20–25 см завдовжки, 2–4 мм завширшки, загострені; середні листки з розширеною основою, часто складені, поступово звужені, на кінцях відігнуті або закручені. Кошики численні у волотисто-щиткоподібному суцвітті. Обгортка 15–23 мм завдовжки, білувато-повстиста; листочки обгортки до 5 мм завширшки, загострені. Квітки жовті, крайові перевищують обгортку. Сім’янки по ребрах вкриті дрібними гоструватими лусочками. Чубок 12–15 мм зав-довжки, довший за сім’янку. Цвіте у червні–вересні, плодоносить у липні–жовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється рішеннями Донецької та Луганської обласних рад. Охороняється у НПП «Святі Гори», ботанічному заказнику місцевого значення «Острів». Рекомендується створити заказники у місцях зростання виду, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено збирання рослин та порушення місцезростань, заліснення піщаних арен, видобування піску, випасання худоби.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Кондратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кондратюк, Остапко, 1990; Остапко, 2001; Рідкісні й зникаючі рослини Луганської області, 2003; Флора УРСР, 1953.