Таксономічна належність: Родина Селерові (Зонтичні) — Apiaceae (Umbelliferae).
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Наукове значення: Рідкісний ендемічний вид.
Ареал виду та його поширення в Україні: Крим. Зрідка трапляється в передгірній та гірській пд.-зх. частині. Вид раніше наводився також з центральної степової частини Криму. Адм. регіон: Кр.
Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька популяцій (підніжжя г. Челтер, Байдарська яйла, окол. с. Орлине, Колхозне, Соколине, гора Бойко (Великий Каньйон), Мекензієві гори (поблизу м. Севастополя), окол. с. Кустове, Тепе-Кермен (Бахчисарайський р-н)). Локальні популяції нечисленні але повночленні, представлені поодинокими особинами, рідше небагатьма екземплярами (чоловічими і жіночими) на одному квадратному метрі.
Причини зміни чисельності: Надмірне випасання худоби, витоптування, випалювання, висока стенотопність та слабка конкурентна здатність виду.
Умови місцезростання: На сухих степових і кам’янистих схилах, яйлах, заходить в рідколісся. Переважно у складі угруповань кл. Festuco-Brometea. Ксерофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Трав'яна монокарпічна рослина з 2–4-річним циклом розвитку, 15–40 см заввишки, з вертикальним або висхідним потовщеним коренем, шийка якого вкрита волокнистими яскраво-бурими рештками відмерлих листків і прямим, від основи або середини розгалуженим стеблом яке, як і довгі косовисідні гілки, голе і часто фіолетово забарвлене. Прикореневі листки на довгих черешках, при основі розширені у піхви, в обрисі вузько- або ланцетоподібно-видовжені, 7–10 см завдовжки, двічі пірчасто-розсічені на вузьколінійні частки; стеблові листки подібні до прикореневих, на коротких черешках. Зонтики з 4–7 опушених, майже однакових за довжиною променів; обгортка відсутня. Зонтички 15–17-квіткові, при плодах 3–7-променеві (плоди розвиваються лише у частини квіток), обгорточка з п'яти лінійних або шилоподібних листочків. Квітки одностатеві (рослини дводомні). Пелюстки у тичинкових квіток жовтувато-білі, у маточкових — зеленкуваті. Плоди яйцеподібні, до 4 мм завдовжки, з п’ятьма ребрами і великими поодинокими ефіроолійними канальцями в канавках. Цвіте у травні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Рекомендується вирощувати у ботанічних садах. Занесено до Червоного списку МСОП (під назвою Тринія Кітайбеля — Trinia kitaibelii M. Bieb.) та Європейського червоного списку. Охороняється у «Байдарському» заказнику. Необхідно виявити всі можливі місцезростання виду і контролювати стан популяцій. Заборонено випалювання, витоптування й стравлювання худобою, порушення місцезростань.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Ефіроолійне, ґрунтотвірне.
