УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Очеретянка прудка Acrocephalus paludicola (Vieillot, 1817)

Очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola (Vieillot, 1817)) Карта поширення Очеретянка прудка в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Горобцеподібні (Passeriformes), родина — Кропив’янкові (Sylviidae). Монотипний вид політипного роду; один з 7-ми видів у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сучасний гніздовий ареал охоплює Центральну та Сх. Європу. Існує гніздове угруповання у Зх. Сибіру. Протягом ХХ ст. перестала гніздитися в Зх. Європі і катастрофічно скоротила чисельність в Центральній Європі. Місця зимівлі у Зх. Африці на пд. від Сахари. В Україні зараз гніздиться у Волинській, Рівненській, Київській і Чернігівській обл. Раніше гніздилася у бас. Пд. Бугу (Вінницька, Хмельницька обл.) та Харківській, Полтавській і Львівській обл.

Чисельність і причини її зміни: Світова популяція 12–20 тис. самців. Ще 40–50 років тому в Україні оселялось в 4–5 разів більше птахів, ніж тепер. Загальна чисельність зараз оцінюється в 3,5–4,1 тис. самців (тобто, 15–20% світової популяції). В Україні виділяються два популяційні угруповання: прип’ятське (3–3,5 тис. самців), яке локалізоване в основному в пн. частині Волинської обл. та деснянсько-дніпровське (500–600), що охоплює Чернігівську та Київську обл. Щільність гніздування сягає 1–2 самців на га.

Причини зміни чисельності: втручання людини у природні процеси болотних систем, яке порушує гідрологічний режим. Критичною є трансформація гніздових біотопів.

Особливості біології та наукове значення: Репродуктивний період: травень-липень. Гніздиться у вологих біотопах з постійним рівнем води в межах від 1 до 10 см, де рослинний покрив не щільний і не високий. Частіше це низинні болота, розташовані в заплавах невеличких річок Полісся та частково Лісостепу. Гнізда будує на купинах під сухою осокою. Кладка містить 4–6 яєць. Осіння міграція починається у кінці липня — на початку серпня. Птахи прип’ятської популяції до р-нів зимівлі летять через Польщу, Німеччину, Францію, Іспанію, а далі вздовж атлантичного узбережжя Африки. Раціон складається в основному з членистоногих, що поширені у низинних болотах.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла: близько 125 мм; довжина крила: 59–68 мм; маса тіла: 10–13 г. Забарвлення рудувате-буре з темною строкатістю; посередині голови проходить поздовжня світла смуга.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Збереження всіх місць гніздування на території України; обов’язково, щоб всі вони були включені до ПЗФ держави. Проведення ренатуралізації осушених боліт, де раніше гніздилися птахи. На глобальному рівні вид належить до категорії «Вразливий» у Червоному переліку видів, яким загрожує зникнення, Міжнародної спілки охорони природи (IUCN). На європейському рівні категорія SPEC 1 (глобально вразливий вид). Додаток І Директиви Ради Європи, щодо охорони птахів, Додаток І і Додаток ІІ Боннської конвенції, Додаток ІІ Бернської конвенції.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Сомов, 1897; Бурчак-Абрамович, 1935; Воинственский, 1950; Страутман, 1963; Гаврись, Полуда, Землянских, 1996; Aquatic Warbler Conservation Team, 1999; Schulze- Hagen et al., 1999; Полуда, 2000; Полуда и др., 2001. Автор: А.М. Полуда Малюнок: І.І. Землян