УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Архірилея чорна Archirilleya inopinata Silvestri, 1920

Архірилея чорна (Archirilleya inopinata Silvestri, 1920) Карта поширення Архірилея чорна в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Евритоміди (Eurytomidae).

Природоохоронний статус: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Реліктовий вид. Представник монотипного роду Archirilleya. Лісостепова і степова зони України, пд. узбережжя Криму. Ксерофітні угруповання переважно на схилах сухих балок у Лісостепу або в не загущених степових ділянках пд. України (Крим, Херсонська обл.), де спостерігається висока чисельність основного хазяїна цього виду — стеблового цвіркуна-екантуса.

Чисельність і причини її зміни: Чисельність незначна (поодинокі особини).

Причини зміни чисельності: руйнування екотипів унаслідок витоптування свійськими тваринами, надмірного випасання та рекреаційного навантаження.

Особливості біології та наукове значення: Дає 1 генерацію на рік. Зовнішній паразит яєць стеблових цвіркунів рідше коників (Orthoptera, Tettigoniidae) та деяких цикад (Homoptera, Auchenorrhyncha) в стеблах трав’янистих рослин (Oryganum, Achillea, Cephalaria та багатьох інших). Літ імаго — в липні–серпні. Самка відкладає яйце в стебла трав’янистих рослин, серцевина яких містить кладки цвіркунів, коників, зрідка деяких цикад. Личинки висмоктують вміст яйця, переповзаючи від одного до іншого, знищуючи, як правило, всю кладку хазяїна. Зимують дорослі личинки.

Морфологічні ознаки: Тіло самки видовжено-циліндричне, 2,5–4 мм завдовжки, чорне. Самець менших розмірів, 2–3 мм, забарвлення як у самки, відрізняється від самки дещо коротшим черевцем. Скульптура поверхні в обох статей дрібно комірчаста, на черевці виражена дещо слабше, ніж на дорсальній поверхні грудей. Крила незабарвлені. Жилкування з довгими маргінальною та постмаргінальною жилками. Вусики з 8-члениковим джгутиком і 3-члениковою булавою. Груди слабко опуклі, проміжний сегмент майже горизонтальний. Черевце циліндричне, у самки дещо довше за голову та груди взяті разом, у самця дещо коротше за довжину голови та грудей. Яйцеклад самки короткий, не виступає за вершину черевця.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не проводились. Охорона виду можлива в степових заповідниках та при охороні екотипів шляхом створення мікрозаповідників у степовій та лісостеповій зонах.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Silvestri, 1920; Никольская, 1952; Erdös, 1957; Зеро- ва, 1976; Зерова, 1978. Автор: М.Д. Зерова Фото: С.А. Сімутнік