УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Доліхомітус головастий Dolichomitus cephalotes (Holmgren, 1859)

Доліхомітус головастий (Dolichomitus cephalotes (Holmgren, 1859)) Карта поширення Доліхомітус головастий в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Їздцііхневмоніди (Ichneumonidae).

Природоохоронний статус: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Один з 70 видів роду, поширеного в Голарктиці, Неотропічній та Орієнтальній зоогеографічних областях, переважна кількість видів — в Голарктиці. Один з 12 видів в фауні України. Полісся, Карпати.

Чисельність і причини її зміни: Невідома.

Причини зміни чисельності: звисихання деревини, заморозки, грибні захворювання, загибель личинок-хазяїв, знищення хворих та всихаючи дерев під час санітарних вирубок лісу.

Особливості біології та наукове значення: На стадії личинки — зовнішній паразит личинок різних ксилофагів, у тому числі вусачів чорного ялинового великого (Monochamus urussovi Fisch.) і чорного ялинового західного (M. sartor F.). Зустрічаються у мішаних та хвойних лісах на ялині, рідше на сосні, що пошкоджені вусачами. Самка довгим яйцекладом, піхви якого в 4–6 разів перевищують довжину тіла, пробуравлює шар деревини і відкладає яйце на тіло личинки хазяїна. Докладно особливості біології не вивчались.

Морфологічні ознаки: Досить великий за розміром їздець, тіло завдовжки до 25 мм. Яйцеклад самок завдовжки до 150 мм, в 5–6 разів перевищує довжину тіла. Голова дуже розширена за очима. Переднє крило з дзеркальцем. Черевце порівняно коротке, довжина 2 тергіта дорівнює його ширині. Пунктир черевця невиразний. Тіло чорне. Ноги червоні. Задні гомілки та лапки бурі.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не розроблялись. Треба докладніше вивчити особливості біології виду; у місцях його існування доцільно створювати ентомологічні заказники.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Корисний ентомофаг. Комерційного значення не має.

Джерело: Мейер, 1934; Constantineanu et Pisica, 1977; Каспа- рян, 1981; Yu, Horstmann, 1997. Автор: В.Г. Толканіц Фото: В.Г. Радченко