УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Гоплітіс рудий Hoplitis (Megalosmia) fulva (Eversmann, 1852)

Гоплітіс рудий (Hoplitis (Megalosmia) fulva   (Eversmann, 1852)) Карта поширення Гоплітіс рудий в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Бджолимегахіліди (Megachilidae). Один із 7 видів палеарктичного підроду Megalosmia широко поширеного у світі (за винятком Пд. Америки та Австралії) роду Hoplitis (налічує 358 видів). Один із 2 видів підроду [також Hoplitis princeps (Morawitz, 1872)] в фауні України.

Природоохоронний статус: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в україні: Рідкісний напівпустельно-степовий палеарктичний вид, зустрічається локально, пов’язаний переважно з піщаними ґрунтами. Ареал включає Пд., Сх. й Центральну Європу, Кавказ, Туреччину, Сирію, Казахстан, Монголію, Китай. В Україні зареєстрований у Харківській, Полтавській, Херсонській, Донецькій і Луганській обл.

Чисельність і причини її зміни: Рідкісний, локально поширений вид. Стації мешкання зникають внаслідок зарегулювання русел річок, рекреації, збільшення насаджень штучних лісів на пісках в заплавах річок.

Особливості біології та наукове значення: Мешкає в заплавних пісках р. Дніпро, Сіверський Донець та Ворскла. Має одне покоління на рік, літає в червні та липні. Віддає перевагу квіткам Fabaceae. Будує багатокоміркові гроноподібні гнізда в готових порожнинах у ґрунті, комірки виготовляє із пережованих листів. Вид із недостатньо вивченою біологією гніздування.

Морфологічні ознаки: Тіло чорне, крила затемнені, усі ноги, за винятком тазиків, червоно-жовтого кольору. Джгутики вусиків спереду коричневі. Від інших представників роду у фауні України відрізняється великими розмірами — довжина тіла самки досягає 18 мм. Налобник самки з кілем, кліпеус увігнутий. Тіло переважно опушене світло-рудими волосками. Усі тергуми черевця на апікальних краях мають суцільні перев’язки. 1 стернум самця даховидний, другий — з поперечною пластинкою, лопата 7 тергуму з глибокою та широкою виїмкою.

Режим збереження популяції та заходи з охорони: Мешкання на охоронюваних територіях не встановлено. Треба провести більш ретельні пошуки місць перебування, оцінку чисельності та стану популяції виду в Україні та створити заказники в місцях його знаходження.

Господарське та комерційне значення: Запилювач бобових рослин. В комерційних цілях вид не використовується.

Джерело: Лебедєв, 1933; Попов, 1962; Мариковская, 1968. Автори: В.Г. Радченко, С.П. Іванов, М.О. Філатов, О.В. Фатерига Фото: В.Г. Радченко