Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

сериал онлайн Бигль

Джміль глинистий Bombus (Megabombus) argillaceus Smith, 1854

Джміль глинистий (Bombus (Megabombus) argillaceus Smith, 1854) Карта поширення Джміль глинистий в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Справжні бджоли (Apidae). Один із 23 видів підроду Megabombus, всесвітньо поширеного роду Bombus (понад 250 видів), один із 40 видів джмелів у фауні України.

Природоохоронний статус: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в україні: Широко поширений у центральній частині Палеарктики, в Україні зустрічається в бага-тьох областях та в Криму.

Чисельність і причини її зміни: Загальна чисельність по Україні невідома. В основних біотопах зустрічається рідко. На окремих ділянках навесні можна спостері-гати до 10 молодих маток на 1 га. Основни-ми факторами, що призводять до зниження чисельності, є значне скорочення місць, придатних для гніздування та збору корму, знищення гнізд цього виду під час оранки полів, лук або скошування рослин та заги-бель дорослих особин при обробках полів пестицидами. Чисельність також сильно скоротилася в результаті оранки вторинних біоценозів.

Особливості біології та наукове значення: Антофіл, живиться нектаром та пилком рос-лин, полілект, запилювач багатьох рослин. Соціальний вид. Самки запліднюються сам-цями восени, після чого йдуть на зимівлю, а навесні кожна молода матка самостійно бу-дує гніздо на поверхні землі або в норах ми-шоподібних гризунів. Робочі особини цього виду не роблять окремих запасів пилку в гнізді, личинки харчуються через так звані кишені, які наповнюються свіжепринесеним пилком. За сезон розвивається одне поко-ління, що складається з декількох виводків. В одному гнізді вирощується 50–100 робо-чих особин та приблизно така ж кількість ре-продуктивних особин — самців та майбутніх маток. Літає з квітня до жовтня.

Морфологічні ознаки: Тіло чорне, крила темні. Верхні краї бічних вічок знаходяться на рівні або вище верх-нього краю складних очей. Передня та зад ня частини мезосоми опушені жовтими волос-ками. Ширина перев'язки із чорних волос-ків між крилами небагато менша за ширину перев'язки з жовтих волосків на передній частині мезосоми. Метасома вкрита чорни-ми волосками. Довжина тіла самок — 20–23 мм, самців — 14–15 мм.

Режим збереження популяції та заходи з охорони: Охороняється в заповідниках степової та лісостепових зон. Необхідно створити за-казники і нові заповідники в інших місцях мешкання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: В умовах неволі розмноження ускладнене особливостями біології цього виду. В Ін-ституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України проведені поодинокі успішні екс-перименти по заснуванню гнізд матками у штучних умовах.

Господарське та комерційне значення: Важливий запилювач багатьох квіткових рослин, у тому числі сільськогосподарських, таких як плодово-ягідні, баштанні культури.

Джерело: Скориков, 1922; Осычнюк, Панфилов, Пономаре- ва, 1978; Радченко, 1989; ЧКУ, 1994; Williams,1998; Konovalova, 2008. Автор: В.Г. Радченко Фото: В.Г. Радченко