УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Астрагал донський Astragalus tanaiticus K.Koch

Астрагал донський (Astragalus tanaiticus K.Koch) Карта поширення Астрагал донський в Україні

Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Ендемічний поліморфний вид на зх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середньоруська та Приазовська височини. Пд. схід України. Адм. регіон и: Дн, Хр, Дц, Лг.

Чисельність та структура популяцій: Три місцезнаходження на лівобережжі Сіверського Дінця (Луганська обл.): місце впадіння р. Деркул в р. Сіверський Донець у Станично-Луганському районі, с. Щастя, хутір Кряківка Слов’яносербського району; відділення «Кам’яні Могили» Українського степового ПЗ в Донецькій обл.; єдине місцезнаходження у Дніпропетровській обл. (с. Великомихайлівка Покровського р-ну); дуже рідко по р. Оскол на Харківщині. Популяції нечисленні, ареал виду скорочується.

Причини зміни чисельності: Природно–історична рідкісність, низька конкурентна здатність виду, розорювання степів.

Умови місцезростання: Сухі, бідні прирічкові піски, крейдяні та вапнякові відшарування. Угруповання з розрідженим травостоєм і пониженою ценотичною конкуренцією кл. Festucetea vaginatae та Helianthemo-Thymetea. Псамофіт, ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна білоопушена рослина 15–27 см заввишки. Має каудекс і стрижневу кореневу систему. Листки прикореневі, з 12–18 парами яйцеподібнодовгастих листочків. Квітконоси (разом з суцвіттям) 3–12 см завдовжки. Квітки в нещільних китицях, по 9–30 у суцвітті. Віночок 25–27 см завдовжки, жовтий. Біб (10–14 мм завдовжки) довгасто яйцеподібний або довгасто овальний, рудуватоволохатий, майже сидячий, з носиком 2–3 мм завдовжки. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Червоного списку МСОП, Європейського червоного списку. Охороняється у відділеннях «Кам’яні Могили» Українського степового та «Стрільцівський степ» Луганського ПЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, створити заказники в місцезнаходженнях виду, ввести в культуру. Заборонено збирання рослин, заготівля, порушення умов зростання, зокрема, розорювання степів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне.

Джерело: Бурда, Остапко, Ларин, 1995; Горєлова, Альохін, 1999; Дубовик, 1964; Дубовик, Крицкая, 1978; Кон- дратюк, Бурда, Остапко, 1985; Кучеревський, 2001; Мосякін, 1999; Остапко, 2001; Редкие и исчезаю- щие виды флоры СССР, нуждающиеся