УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Турун Менетріє Carabus (Carabus) menetriesi (Hummel, 1827)

Турун Менетріє (Carabus (Carabus) menetriesi (Hummel, 1827)) Карта поширення Турун Менетріє в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Жуки-туруни (Carabidae). В Україні один з 4 видів підроду (в Палеарктиці — один з 7 видів).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Пн.-Сх. Європа (від Польщі, Словаччини до Уралу і майже до 600 п. ш.) до Зх. Сибіру. В Україні зустрічається в Карпатах, Поліссі та на пн. зх. Лісостепу. Можливі знахідки і на пн. лівобережного Лісостепу.

Чисельність і причини її зміни: Рідкісний вид, реєструються тільки поодинокі особини. Чисельність різко зменшується внаслідок осушування боліт та інших меліоративних заходів.

Особливості біології та наукове значення: Одно- або дворічна генерація. Зимують дорослі жуки, зрідка личинки старшого віку. Парування і відкладання яєць відбувається навесні. Молоді жуки з’являються в першій половині літа і зустрічаються до початку осені. Імаго частіше трапляється в травні — липні. Гігрофіл. Зустрічається в листяних та мішаних лісах, біля боліт, а також на вологих луках. Зоофаг широкого профілю.

Морфологічні ознаки: Завдовжки 16–20 мм. Передньоспинка сплощена, посередині розсіяно-точкована. Вусики короткі, лише у самців ледве заходять за основу надкрил. Первинні проміжки надкрил у вигляді ланцюжків коротких, округлих горбків. Крила редуковані. Верх тіла бронзовий або темно-бронзовий, іноді з зеленуватим відливом. Стегна ніг завжди чорні.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Поліському заповіднику в комплексі з іншими безхребетними.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Корисний лісовий ентомофаг.

Джерело: Определитель насекомых европейской части СССР, 1965; Löbl, Smetana, 2003; Пучков, 2008. Автор: О.В. Пучков Фото: В.Г. Радченко