Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Жуки-туруни (Carabidae). Один з понад 800 видів роду. Один з 3 видів підроду та один з 26 підвидів (інші зустрічаються переважно в Туреччині) середземноморського виду у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Ендемік Кримського п-ва, зустрічається переважно в передгір’ях.

Чисельність і причини її зміни: Незначна: поодинокі особини на значних площах. Іноді (в окремі роки) локально численний (до 2–3 особин на 1000 м2). Чисельність знижується в посушливі роки і після холодних зим.

Особливості біології та наукове значення: Має 1–2-річну генерацію. Окремі жуки живуть до трьох років. Зимують імаго та личинки ІІІ віку. Розмножуються весною (травень) та на початку літа. Активні з кінця квітня до пізньої осені (з максимумом в травні–червні). Зустрічаються в першій половині дня, особливо в ранкові години. Жуки нового покоління з’являються в кінці серпня–вересні. Самка відкладає 70–120 яєць за весь активний період життя. Личинки мають ІІІ віки і розвиваються 1–2 роки. Відносно політопний вид. Зустрічається на кам’янистих схилах з трав’янистою та чагарниковою рослинністю, в балках, садах, виноградниках, парках, іноді на яйлах і в лісах. Зоофаг широкого профілю, але переважно живиться слимаками.

Морфологічні ознаки: Завдовжки 35–50 мм. Верх тіла і боки грудей сині, зелені або фіолетові, зазвичай сильно блискучі. Верх у грубій скульптурі, надкрила грубозернисті.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в заповідниках Кримського п-ва.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: В ентомологічних садках швидко звикає до нових умов — живиться (канібалізм не відзначений), активно парується і відкладає яйця, з яких виводяться личинки (С.О. Мосякін, Крим, м. Сімферополь).

Господарське та комерційне значення: Знищує ряд шкідників польових та лісових культур. Є об’єктом колекціонування аматорів-ентомологів.