УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Меч-трава болотна Cladium mariscus (L.) Pohl s.l. (incl. C. martii (Roem. et Schult.) K.Richt., C. mariscus (L.) Pohl subsp. martii (Roem. et Schult.) T.V.Egorova)

Меч-трава болотна (Cladium mariscus (L.) Pohl s.l. (incl. C. martii (Roem. et Schult.) K.Richt., C. mariscus (L.) Pohl subsp. martii (Roem. et Schult.) T.V.Egorova)) Карта поширення Меч-трава болотна в Україні

Таксономічна належність: Родина Осокові (Смикавцеві) — Cyperaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Реліктовий монтанно-океанічний вид з острівним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Атлантична та Центральна Європа, Скандинавський п-ів (subsp. mariscus), Середземномор’я, Кавказ, Іран, Середня та Мала Азія, Гімалаї (subsp. martii). В Україні представлені ізольовані оселища в межах Зх. та Малого Полісся, пн. Поділля, Опілля (subsp. mariscus) та узбережжя Чорного моря від гирла Дунаю до зх. частини Кримського п-ва (subsp. martii). Адм. регіони: Вл, Рв, Лв, Ів, Чц, Хм, Од, Хс, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Більшість локалітетів C. mariscus subsp. mariscus зникла. Залишкові популяції нормальні з високою чисельністю і участю генеративних пагонів. При осушенні погіршується життєздатність особин та зменшується їх чисельність. Іноді в умовах вторинного заболочення формуються молоді локуси-клони. C. mariscus subsp. martii представлений нечисленними популяціями на малих площах.

Причини зміни чисельності: Осушення біотопів та освоєння приморського узбережжя.

Умови місцезростання: C. mariscus subsp. mariscus росте на болотах, заплавах річок з малопотужними мінералізованими торфами, що підстелені карбонатами. Формує угруповання асоціації Cladietum marisci кл. Phragmito-Magnocaricetea. Пригнічені клони трапляються в угрупованнях кл. Alnetea glutinosae та союзу Molinion. C. mariscus subsp. martii утворює високотравні прибережні угруповання. Гігрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна довгокореневищна рослина, 100–150 (200) см заввишки. Стебло округле, гладеньке. Листки широколінійні, шкірясті, сіро-зелені, знизу гострокілюваті, з країв та вздовж кіля пилчастошорсткі. Суцвіття — складна волоть. Колоски 1–3 квіткові, яйцеподібно-ланцетні, до 4 мм завдовжки, зібрані у нещільні головкоподібні пучки. Квітки двостатеві, без оцвітини. Приймочок 3. Покривні луски ланцетні, бурі. Плід обернено–яйцеподібний темно-коричневий блискучий горішок, 3–4 мм завдовжки. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у вересні–жовтні. Поновлюється вегетативно та насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Шацькому НПП, заказнику «Верхобузькі болота»). C. mariscus subsp. martii — у Джарилгацькому заказнику. Необхідне збереження гідрорежиму в оселищах виду, контроль локалітетів та дослідження сучасної стратегії виду. Заборонено забудову, порушення гідрорежиму екотопів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Берего-, ґрунтозахисне, ґрунтотвірне.

Джерело: Андриенко, 1982; Егорова, 1976; Зеленая книга Украинской ССР, 1987; Кагало,1990; Кузярін, 2001, 2003; Макрофиты — индикаторы изменений при- родной среды, 1993; Флора УРСР, 1940; ЧКУ, 1996.