Таксономічна належність: Родина Півникові — Iridaceae.
Природоохоронний статус виду: Неоцінений.
Наукове значення: Сереземноморський вид на пн.-сх. межі ареалу.
Ареал виду та його поширення в Україні: Мала Азія, Балканський п-ів. Гірський Крим, Передгір’я (зрідка), Пд. макросхил (звичайно). Місцезнаходження поблизу м. Умані Черкаської обл., в Одеській, Херсонській та Дніпропетровській обл. не підтверджуються. Адм. регіон: Кр.
Чисельність та структура популяцій: В оптимальних умовах популяції великі за розміром, в окремих випадках достатньо чисельні, проте в цілому вид лімітується специфікою екологічної амплітуди.
Причини зміни чисельності: Надмірний антропогенний вплив, рекреація, збирання на букети та торгівля, розширення будівництва є причиною як зменшення розмірів локалітетів, так і скорочення чисельності.
Умови місцезростання: Сухі відкриті місця у межах всіх висотних поясів. Ялівцеві та розріджені пухнастодубові рідколісся, зарості чагарників, лучні гірські степи, кам’янисті схили. Угруповання кл. Quercetea pubescenti petraeae (союз JasminoJuniperion excelsae) та кл. Festuco-Brometea. Геліофіт, ксерофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 5–15 см заввишки. Бульбоцибулина з сітчастоволокнистими оболонками. Листки (до 7 шт.), лінійні, до 0,5 см завширшки, відігнуті, з білою повздовжньою смужкою. Покривало дволисте. Оцвітина з довгою трубкою, із 6 жовтих пелюсток, на яких проглядаються 3 бурі смужки. Цвіте у лютому–квітні. Плодоносить у червні. Розмножується насінням і бульбоцибулинами.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у ПЗ «Мис Мартьян», Ялтинському гірсько-лісовому, Кримському, Карадазькому, заказниках загальнодержавного значення «Мис Айя», «Карабі-яйла», «Аю-Даг», «Новий Світ», «Кубалач», пам’ятках природи державного значення. Заборонено збирання рослин, торгівля, забудова територій.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Широко культивують у багатьох ботанічних садах.
Господарське та комерційне значення: Декоративне.
