УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Косарики тонкі Gladiolus tenuis M.Bieb. (G. apterus Klokov, G. communis L. var. tenuis (M.Bieb.) Wahlb.; G. imbricatus auct. non L.)

Косарики тонкі (Gladiolus tenuis M.Bieb. (G. apterus Klokov, G. communis L. var. tenuis (M.Bieb.) Wahlb.; G. imbricatus auct. non L.)) Карта поширення Косарики тонкі в Україні

Таксономічна належність: Родина Півникові — Iridaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Представник давнього мезогігрофільного флорогенетичного комплексу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Поширений у Сх. Європі (центральна і пд.-сх. частини), Передураллі, на Кавказі, у Середній Азії. В Україні — Лівобережний Лісостеп, Лівобережний Степ (пн. частина), Гірський Крим, Правобережний Лісостеп (рідко). Адм. регіони: Кв, Чн, См, Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці або невеликими групами, зрідка популяції численні, але загальна кількість особин зменшується.

Причини зміни чисельності: Викошування та розорювання лук, надмірний випас, зривання рослин на букети, викопування бульбоцибулин.

Умови місцезростання: Зростає на солонцюватих луках, галявинах, узліссях, у периферійних смугах евтрофних боліт, у заплавах річок, вологих місцях серед гранітних відслонень. Характерний для угруповань кл. Molinio-Arrenatheretae, хоча іноді поодинокі екземпляри трапляються в лучно-степових угрупованнях союзу Fragario viridis-Trifolion montani, або на антропогенно-порушених ділянках кл. Elytrigietea intermedio-repentis. Гігромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 35–85 см заввишки. Бульбоцибулина короткояйцеподібна з конусоподібною верхівкою, іноді має кілька додаткових бульбоцибулинок. Покривні луски з сітчастими і паралельними грубими волокнами. Стебло прямостояче, знизу обгорнуте двома піхвами. З трьох листків два нижні лінійномечоподібні, верхній у вигляді піхви з недорозвиненою пластинкою. Суцвіття — однобічна, 4–10 (12)-квіткова китиця. Квітки 3–3,8 см завдовжки, пурпурово-фіолетові. Коробочка оберненояйцеподібна, з трьома малопомітними закругленими гранями. Насіння грушоподібне, без крилатої облямівки. Цвіте в травні–липні. Плодоносить у червні–серпні. Розмножується бульбоцибулинами та насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у відділеннях «Михайлівська Цілина» та «Кам’яні Могили» Українського степового ПЗ, «Стрільцівський Степ» та «Провальський Степ» Луганського ПЗ, Ялтинському гірськолісовому та Кримському ПЗ, НПП «Святі Гори», ряді РЛП, заказників і пам’яток природи загальнодержавного та місцевого значення. Заборонено розорювання, випас, збирання рослин та викопування бульбоцибулин.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботанічних садах: Нікітському ННЦ УААН, Національному ім. М.М. Гришка, Донецькому НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Байрак, Стецюк, 2005; Голубев, Маслова, 1985; Косых, 1978; Кучеревський, 2001; Крюкова, Луки, Привалова, 1980; Рідкісні й зникаючі рос- лини Луганської області, 2003; Редкие растения и животные Крыма, 1988; Тарасов, 1983; Флора