Таксономічна належність: Родина Півникові — Iridaceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Східносередземноморський вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. узбережжя Середземного моря, Балкани, Крим, Мала Азія. В Україні зростає в Криму. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції в степовій частині (Тарханкутський п-ів, ур. Джангуль, окол. м. Євпаторії, Саки), в передгір’ї (окол. м. Сімферополя, Севастополя: Сапун-гора, Саур-могила, Старий Крим) та в сх. частині пд. берега (окол. м. Судак, смт Коктебель, Кара-Даг) відносно чисельні, в основному представлені значною кількістю особин, але в умовах господарської діяльності зазнають негативних змін.

Причини зміни чисельності: Антропогенне навантаження — масове збирання рослин на букети і як лікарську сировину, випасання худоби.

Умови місцезростання: Зростає на степах, горбах, узліссях, кам’янистих схилах в угрупованнях кл. Festuco-Brometea та Quercetea-pubescentipetraeae. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Осінній ефемероїд. Багаторічна трав’яна рослина 8–16 см заввишки. Бульбоцибулина сплюснутокуляста, з сітчастоволокнистими зовнішніми оболонками. Прикореневі листки вузьколінійні, розвиваються восени наприкінці цвітіння. Квітки великі, 4–4,5 см у діаметрі, рожево-бузкові, у зіві жовті. Цвіте у жовтні–листопаді, плодоносить у листопаді. Розмножується насінням та бульбоцибулинами.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карадазькому ПЗ і «Джангульському» заказнику, а також у заказниках місцевого значення. Заборонено збирання квітів на букети, викопування цибулин, випасання худоби.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Нікітському ботанічному саду ННЦ УААН та в Центральному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, харчове.