УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Криптохіл кільчастий Cryptocheilus alternatus (Lepeletier, 1845) = C. annulatus (Fabricius, 1798)

Криптохіл кільчастий (Cryptocheilus alternatus (Lepeletier, 1845) =   C. annulatus (Fabricius, 1798)) Карта поширення Криптохіл кільчастий в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Дорожні оси (Pompilidae).

Природоохоронний статус: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Один з 14-ти видів роду Cryptocheilus у фауні України. Ареал охоплює Сх. Середземномор’я, Закавказзя, Середню Азію. В Україні знайдений тільки в Криму.

Чисельність і причини її зміни: Вид з дуже низькою чисельністю.

Причини зміни чисельності: руйнування сприятливих для існування виду стацій через господарську діяльність людини.

Особливості біології та наукове значення: Дає 1 генерацію на рік. Мешкає на ксерофітніх ділянках на кам’янистих схилах балок та біля підніжжя гір. Літає з середини червня до вересня. Імаго — антофіли, живляться нектаром квітів (переважно зонтичних, складноцвітих, молочайних). Гнізда будують в щілинах між камінням. Личинки живляться паралізованими великими павуками (тарантулами та ін.).

Морфологічні ознаки: Голова, вусики, передня частина грудей руді, крила золотисто-жовті з темною каймою на вершині, черевце чорне з широкими жовтими перев’язками. Довжина тіла — 25–30 мм.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не здійснювалися. Треба докладніше вивчити особливості біології виду, виявити і взяти під охорону місця його перебування. Охороняється в Карадазькому та Опукському ПЗ.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Тобиас, 1978; ЧКУ, 1994. Автори: А.Г. Котенко, О.С. Вобленко Малюнок: Н.В. Кащенко