УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Бруслина карликова Euonymus nana M. Bieb.

Бруслина карликова (Euonymus nana M. Bieb.) Карта поширення Бруслина карликова в Україні

Таксономічна належність: Родина Бруслинові — Celastraceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Рідкісний вид з диз’юктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Складається з ексклавів: гори Центральної Азії — Тібет (Китай та Монголія); Пн. Кавказ; Крим; Придніпровська, Подільська та Молдавська височини, плато Сучава. В Україні — Подільська та Придніпровська височини, Гірський Крим. Адм. регіони: Тр, Чц, Хм, Вн, Чк, Кд, Кр.

Чисельність та структура популяцій: В Україні зафіксовано близько 30 локальних популяцій виду, площа яких від 0,3 до 20 га. Середня щільність популяцій 1–5 пагонів на 1 м2, максимальна — 17 пагонів на м2. Спостерігається зменшення щільності популяцій та їх повна елімінація.

Причини зміни чисельності: Вирубка лісів, гідромеліорація, витоптування худобою, відсутність насіннєвого розмноження. В окремих місцях вид освоює вторинні порушені екотопи.

Умови місцезростання: У затінених злегка зволожених місцях — тальвегів балок, долин рік та струмків. Типові угруповання кл. Querco-Fagetea. Мезофіт, умброфіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Сланкий вічнозелений кущик 10– 50 см заввишки. Листки шкірясті, видовженоланцетні. Квітки бурувато-червоні, зібрані по 2–3 у напівзонтики. Коробочки 4-лопатеві, повислі, блідо-жовті або зеленкуваті. Виділяють дві екологічні форми — низькорослу неквітучу, приурочену до затінених місць та високорослу, квітучу і плодоносну, приурочену до освітлених місць. Цвіте в липні, плодоносить у серпні–вересні. Основним способом розмноження є вегетативний.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охорона місцезнаходжень виду, включення до Європейського червоного списку. Охороняється в заказниках загальнодержавного значення «Чорний ліс» (Кіровоградська обл.); «Бритавський», «Урочище Устянська Дача» (Вінницька обл.); «Циківський», «Урочище Совий Яр», «Іванковецький», «Кармалюкова Гора» (Хмельницька обл.). Заборонено заготівлю рослин, порушення умов місцезростання, рубки лісів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують в ботанічних садах (Національному ім. М.М. Гришка, Донецькому НАН України, Нікітському ННЦ — УААН, Кам’янецьПодільському, а також Львівського, Київського, Ужгородського, Чернівецького ун-тів, Українського державного лісотехнічного ун-ту), в дендропарках «Асканія-Нова», «Олександрія », «Софіївка», «Тростянець». В дендропарках «Устимівському» (Полтавська обл.) та «Веселі Боковеньки» (Кіровоградська обл.) сформувались гомеостатичні інтродукційні популяції виду, подібні за структурою до таких природних місцезростань.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.

Джерело: Голубев, 1991; Дидух, 1988; Клеопов, 1938; Клеопов, Гринь, 1933; Ковальчук, Кльоц, 1984; Курсон, 1987; Мельник, 2000; Мельник, Свистун, 2004; Чорней, Якимчук, 1995; Щепотьев, 1938, 1941.