УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Молочай густоволохатоплодий Euphorbia valdevillosocarpa Arvat et Nyár. (Tithymalus valdevillosocarpus (Arvat et Nyár.) Chrtek & Křisa)

Молочай густоволохатоплодий (Euphorbia valdevillosocarpa Arvat et Nyár. (Tithymalus valdevillosocarpus (Arvat et Nyár.) Chrtek & Křisa)) Карта поширення Молочай густоволохатоплодий в Україні

Таксономічна належність: Родина Молочайні — Euphorbiaceae.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Бесарабський ендемік на сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. частина Румунії та Молдова, прилеглі території України. В Україні: Придністров’я. Адм. регіони: Чц, Вн, Од.

Чисельність та структура популяцій: Відомо з околиць смт. Піщанки Вінницької обл., с. Лісного Тарутинського р-ну Одеської обл. Популяції диз’юнктивні, переважно з дифузною або груповою просторовою структурою. Чисельність популяцій незначна, але стабільна. Щільність 1–5 особин на 100 м2. У вікових спектрах переважають генеративні особини. Насіннєве поновлення популяцій задовільне.

Причини зміни чисельності: Пограничноареальне положення виду, ізольованість популяцій, скорочення характерних для виду екотопів, надмірні пасквальні та рекреаційні навантаження, терасування та заліснення схилів.

Умови місцезростання: Світлі дубові і пухнастодубові ліси, чагарники, узлісся і галявини, степові схили. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна густо відлеглоопушена трав’яна рослина з товстим здерев’янілим стрижневим коренем. Стебло міцне, прямостояче, 55–125 см завдовшки, у верхній частині з неплідними пагонами і пазушними квітконосами. Листки довгастоланцетні, довгасто-еліптичні, 4–11 см завдовшки, 1–2,8 см завширшки, вгорі зазублено-пилчасті, чергові. Квітки маточкові і тичинкові, без оцвітини, зібрані в ціатії, що утворюють зонтикоподібні суцвіття (пазушні і верхівкові). Плід — стиснуто-кулястий, білуватий від густого опушення тригорішок, 4–5,5 мм завдовшки, насінини кулясто-яйцеподібні, 2,7–3,5 мм завдовшки, гладенькі, з невеличким придатком. Цвіте в травні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Староманзирському заказнику загальнодержавного значення (Тарутинський р-н Одеської обл.). Необхідне вивчення поширення виду в Україні, охорона в природних місцезростаннях, моніторинг популяцій. Заборонено заліснення схилів та порушення місць зростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, отруйне.

Джерело: Дубовик, Крицька, Мороз, 1972 а, б; Определи- тель высших растений Украины, 1987; Флора Вос- точной Европы, 1996; ЧКУ, 1996.