Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

сериал онлайн Миямото Мусаши

Льон Палласів Linum pallasianum Schult.

Льон Палласів (Linum pallasianum Schult.) Карта поширення Льон Палласів в Україні

Таксономічна належність: Родина Льонові — Linaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Крим. Наводиться також для Болгарії як зниклий. У Криму спорадично трапляється в Передгір’ї (зх.), гірській частині (сх.), на Пд. березі Криму та Керченському п-ові. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні (окол. м. Судака, с. Уютного, м. Феодосії, м. Старого Криму; м. Севастополь, мис Казантип, г. Мітрідат, окол. с. Золоте, Чокракський ковиловий масив, г. Опук, г. Кончек), невеликі за розміром (нараховують до кількох десятків особин). Стан більшості популяцій задовільний. Хоча вид приурочений до природних місцезростань, але досить стійкий до порушень природного характеру.

Причини зміни чисельності: При надмірному впливі антропогенних факторів, (порушення місцезростань, будівництво, сільськогосподарська діяльність, витоптування в результаті рекреації, випасання худоби) відбувається різке зменшення чисельності. Процес відновлення повільний, що пов’язано з біоморфологічними і екологічними особливостями — специфікою форми росту, малою кількістю коробочок і насіння, стенотопністю.

Умови місцезростання: Сухі кам’янисті, крейдяні та глинисті остепнені схили, скелі, вапнякові насипи, мергелисті місця, на ґрунтах з бідним вмістом азоту. Трапляється в петрофітних степах Гірського Криму. Угруповання кл. FestucoBrometea. Геміксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик, 7–20 см заввишки, з несправжньорозетковими пагонами. Коренева система стрижнева, підземні пагони у вигляді коротких кореневищ, гілок каудекса. Рослини повністю опушені густими, короткими, відстовбурченими, сріблястобілими волосками. Листки широколінійні, сидячі. Суцвіття дихазій, квітки жовті. Плід коробочка. Цвіте в червні–липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють на території Карадазького, Казантипського та Опукського ПЗ. Необхідний контроль за станом популяцій. Заборонено порушення місць зростання, випасання, організацію місць рекреації.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, ґрунтотвірне.

Джерело: Голубев, 1996; Дидух, Шеляг-Сосонко, 1982; Дубо- вик, 2005; Ена, 2001; Мороз, 2004; Новосад, 1992; ЧКУ Болгарії, 1984.