УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Мелітта Ванковича Melitta (Cilissa) wankowiczi (Radoszkowski, 1891)

Мелітта Ванковича (Melitta (Cilissa) wankowiczi (Radoszkowski, 1891)) Карта поширення Мелітта Ванковича в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Меліттіди (Melittidae). Один із 37 видів підроду Cilissa роду Melitta (налічує 44 види), локально по-ширеного у світі (є окремі знахідки пред-ставників цього роду на всіх континентах, за винятком Австралії). Один із 7 видів роду у фауні України. Вид синонімізовано з Melitta melanura (Nylander, 1852), що стало відомо після юридичного закріплення назви в Чер-воній книзі України.

Природоохоронний статус: Зникаючий .

Ареал виду та його поширення в україні: Дуже рідкісний локально поширений пале-арктичний вид, зареєстрований у Швеції, Австрії, Німеччині, Польщі, Румунії, Туреч-чині, Литві, Бєларусі, Україні, Словаччині, Волгоградській та Воронезькій обл. Росії та Монголії. В Україні знайдений у Донецькій, Харківській, Сумській, Полтавській обл., а та-кож у передгір’ях Карпат.

Чисельність і причини її зміни: Є лише поодинокі знахідки виду. Чисель-ність знижується через різке зменшення кількості кормових рослин — дзвоникових (Campanulacea), у тому числі занесених до Червоної книги України.

Особливості біології та наукове значення: Літає у червні–серпні. Має одну генерацію на рік. Гніздування не відоме. Інші дослідже-ні види цього роду будують гнізда в землі, де влаштовують сильно нахилені вниз комірки, які облицьовані віскоподібною речовиною. Корм для личинок заготовляється з пилку зі значною домішкою нектару й має кашопо-дібну форму. Антофіл, живиться нектаром та пилком рослин, вузько приурочений до квітків дзвоників (Campanula).

Морфологічні ознаки: Самка: довжина тіла 12–13 мм. Більша частина тіла чорна, лише вершинна частина манди-бул, гомілкових шпор і останні членики лапок жовтувато-коричневого кольору; апікальні краї тергумів коричнюваті, прозорі. Голова опу-шена довгими й відстовбурченими або слабо прилягаючими сірувато-білими волосками; на генальній частині та по внутрішніх краях очей (іноді також на чолі) змішаних із коричнювато-чорними волосками. Мезосома, окрім спини, вкрита довгими сірувато-білими волосками. Щиток на передній частині й по бічних краях із більш короткими жовтувато-білими волос-ками, інша частина щитка з коричнюватими темними волосками. Гомілкова сумка на вер-шинній половині з жовтуватими, а на основній частині — з чорними волосками. 1-й тергум вкритий рідкими довгими сірувато-білими во-лосками; 2–4 — з трохи довшими, сріблясто-білими волосками на бічних частинах і з вузькими перев’язками з білих волосків на апікальних краях. Анальна бахромка з довгих густих коричнювато-чорних волосків. Самець: довжина тіла 10–13 мм. Подібний до самки, але тіло більш витончене, вусики значно дов ші, спинка зверху вкрита більш густими довгими волосками жовтувато-каштанового кольору.

Режим збереження популяції та заходи з охорони: Необхідно створити заказники в місцях мешкан-ня виду та охороняти його кормові рослини.

Господарське та комерційне значення: Має значення як запилювач різних видів дзвоникових, у тому числі занесених до ЧКУ.

Джерело: Радченко, Песенко, 1994; Michez, Eardley, 2007. Автор: В.Г. Радченко Фото: В.Г. Радченко