Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Меліттіди (Melittidae). Один із 37 видів підроду Cilissa роду Melitta (налічує 44 види), локально по-ширеного у світі (є окремі знахідки пред-ставників цього роду на всіх континентах, за винятком Австралії). Один із 7 видів роду у фауні України. Вид синонімізовано з Melitta melanura (Nylander, 1852), що стало відомо після юридичного закріплення назви в Чер-воній книзі України.
Природоохоронний статус: Зникаючий .
Ареал виду та його поширення в україні: Дуже рідкісний локально поширений пале-арктичний вид, зареєстрований у Швеції, Австрії, Німеччині, Польщі, Румунії, Туреч-чині, Литві, Бєларусі, Україні, Словаччині, Волгоградській та Воронезькій обл. Росії та Монголії. В Україні знайдений у Донецькій, Харківській, Сумській, Полтавській обл., а та-кож у передгір’ях Карпат.
Чисельність і причини її зміни: Є лише поодинокі знахідки виду. Чисель-ність знижується через різке зменшення кількості кормових рослин — дзвоникових (Campanulacea), у тому числі занесених до Червоної книги України.
Особливості біології та наукове значення: Літає у червні–серпні. Має одну генерацію на рік. Гніздування не відоме. Інші дослідже-ні види цього роду будують гнізда в землі, де влаштовують сильно нахилені вниз комірки, які облицьовані віскоподібною речовиною. Корм для личинок заготовляється з пилку зі значною домішкою нектару й має кашопо-дібну форму. Антофіл, живиться нектаром та пилком рослин, вузько приурочений до квітків дзвоників (Campanula).
Морфологічні ознаки: Самка: довжина тіла 12–13 мм. Більша частина тіла чорна, лише вершинна частина манди-бул, гомілкових шпор і останні членики лапок жовтувато-коричневого кольору; апікальні краї тергумів коричнюваті, прозорі. Голова опу-шена довгими й відстовбурченими або слабо прилягаючими сірувато-білими волосками; на генальній частині та по внутрішніх краях очей (іноді також на чолі) змішаних із коричнювато-чорними волосками. Мезосома, окрім спини, вкрита довгими сірувато-білими волосками. Щиток на передній частині й по бічних краях із більш короткими жовтувато-білими волос-ками, інша частина щитка з коричнюватими темними волосками. Гомілкова сумка на вер-шинній половині з жовтуватими, а на основній частині — з чорними волосками. 1-й тергум вкритий рідкими довгими сірувато-білими во-лосками; 2–4 — з трохи довшими, сріблясто-білими волосками на бічних частинах і з вузькими перев’язками з білих волосків на апікальних краях. Анальна бахромка з довгих густих коричнювато-чорних волосків. Самець: довжина тіла 10–13 мм. Подібний до самки, але тіло більш витончене, вусики значно дов ші, спинка зверху вкрита більш густими довгими волосками жовтувато-каштанового кольору.
Режим збереження популяції та заходи з охорони: Необхідно створити заказники в місцях мешкан-ня виду та охороняти його кормові рослини.
Господарське та комерційне значення: Має значення як запилювач різних видів дзвоникових, у тому числі занесених до ЧКУ.
