УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Соссюрея різноколірна Saussurea discolor (Willd.) DC. (Serratula discolor Willd.)

Соссюрея різноколірна (Saussurea discolor (Willd.) DC. (Serratula discolor Willd.)) Карта поширення Соссюрея різноколірна в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Наукове значення: Рідкісний диз’юнктивно поширений вид на сх. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середньоєвропейський високогірний вид, ізольовані ексклави лише в Альпах і Карпатах. Єдина популяція в Українських Карпатах розташована на вершині г. Великий Камінь (1400– 1470 м н. р. м.) на хребті Чорний Діл у Чивчинах. Адм. регіон: Чц.

Чисельність та структура популяцій: Близько 2 тис. дорослих особин. Популяція нормальна повночленна; має різноманітну внутрішньопопуляційну структуру за ознаками просторового розподілу й життєвості особин. Життєздатність залишається високою, незважаючи на тенденцією до зменшення чисельності.

Причини зміни чисельності: Зменшення чисельності периферійної частини популяції пов’язане з процесами заліснення, які прогресують протягом останнього десятиліття в умовах зменшення інтенсивності господарської діяльності як на г. Великий Камінь, так і на хребті Чорний Діл. Центральна частина популяції частково порушується внаслідок викопування рослин населенням.

Умови місцезростання: На щебенистому ґрунті, осипищах вапнякових скель на стрімкому теплому й сухому схилі пд. експозиції (асоціація Festucetum saxatilis). Угруповання має у своєму складі багато рідкісних й ендемічних видів. Вид трапляється на добре освітлених ділянках. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 20–60 см заввишки. Кореневище темнокоричневе. Стебло павутинисто опушене. Листки зверху яскраво-зелені, знизу білі від повстистого опушення. Прикореневі листки з довгими черешками, яйцеподібно-серцеподібні, зубчасті, стеблові — короткочерешкові або сидячі. Кошики у щиткоподібному суцвітті на верхівці стебла й часто на бічних гілочках у пазухах верхніх і середніх стеблових листків. Квітки ясно-фіолетові або темно-рожеві. Пиляки темно-блакитні. Сім’янки 4–5 мм завдовжки. Внутрішні волоски чубка в 1,5–2 рази довші за зовнішні. Цвіте у липні–серпні, плодоносить у вересні–жовтні. Розмножується насінням та поділом кореневища.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Популяція розташована на території заказника загальнодержавного значення «Чорний Діл» (Чернівецька обл.). Необхідно регулювати процеси заростання лісом і чагарниками вершини г. Великий Камінь і проводити моніторинг популяції. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, ґрунтозахисне, ґрунтотвірне, лікарське.

Джерело: Малиновський, Крічфалушій, 2002; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; ЧКУ, 1996; Чопик, 1976.