УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Соссюрея Порціуса Saussurea porcii Degen

Соссюрея Порціуса (Saussurea porcii Degen) Карта поширення Соссюрея Порціуса в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Вузьколокальний ендемічний вид із сибірськими філогенетичними зв’язками.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. Карпати: в межах України та Румунії (г. Коронгош у Роднянських Альпах). В Україні: Чорногора (полонина Рогнєска, ур. Примаратик), верхів’я Білого і Чорного Черемоша (г. Гнєтєса, полонина Глистувата, між полонинами Глистувата і Прелуки). Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Популяція на полонині Рогнєска займає площу близько 0,5 га й налічує біля 500 особин. Її площа і чисельність скорочується. На полонині Глистувата найбільша популяція, що займає площу декілька десятків гектарів і налічує кілька тисяч особин, серед яких вегетативних і генеративних майже порівну. Популяція між полонинами Глистувата і Прелуки площею близько 5 га, чисельність біля 1 тис. особин. На г. Гнєтєса відповідно 0,5 га і біля 400 особин.

Причини зміни чисельності: Найбільше потерпає від випасання худоби, потенційним фактором загрози може бути заліснення екотопів.

Умови місцезростання: Верхня частина лісового поясу на межі із субальпійським у межах висот 1360–1600 м н. р. м. Місцезростання приурочені до більшменш вирівняних схилів пд., пд.-сх. та пд.-зх. експозицій. Компонент евтрофних боліт, які формуються в зонах контакту вапняків, флішу та кристалічних порід на перезволожених слабокислих ґрунтах із значним вмістом органіки. Росте у складі угруповань асоціації Caricetum paniculatae. Гігрофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 30–80 см заввишки. Стебло прямостояче, голе або слабо опушене. Всі листки сидячі, збігають по стеблу, утворюючи вздовж нього широке крило. Нижні й середні листки ланцетні або еліптично-ланцетні, верхні вузьколанцетні гострі, зісподу павутинисто опушені. Квітки лілові, у кошиках, що зібрані в щиткоподібне суцвіття. Пиляки сині. Цвіте в липні–вересні. Плодоносить у вересніжовтні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється в Карпатському БЗ та ландшафтному заказнику «ЧивчиноГринявський». Необхідно взяти під охорону місцезнаходження на полонині Глистувата, контролювати стан популяцій. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростань, надмірне випасання худоби.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Лікарське, декоративне.

Джерело: Ефремов, Антосяк, 1987; ЧКУ, 1996; Pawlowski, Walas, 1949.