Таксономічна належність: Родина Шейхцерієві — Scheuchzeriaceae.
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Наукове значення: Вид, що знаходиться на пд. межі ареалу і скорочує свій ареал.
Ареал виду та його поширення в Україні: Голарктичний вид: Європа, Зх. та Сх. Сибір, Далекий Схід та Пн. Америка. В Україні — Полісся, переважно Зх., поодинокі місцезнаходження в Лісостепу, Українських Карпатах. Ряд місцезростань, особливо у Придніпров’ї, втрачено. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См, Ів, Зк, Хм, Пл.
Чисельність та структура популяцій: Популяції іноді займають великі площі, в яких зростає плямами і є переважно асектатором, а домінує та співдомінує лише на невеликих ділянках.
Причини зміни чисельності: Осушення боліт та їх освоєння в результаті меліорації.
Умови місцезростання: Обводнені мезотрофні та олігомезотрофні болота, переважно осоково-сфагнові, відкриті (pH 4–5), обводнені зниження та мочажини «багна». Характерний вид кл. Scheuchzerio-Caricetea nigrae, але трапляється у складі верхових боліт кл. OxycoccoSphagnetea. Гігрофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10– 25 см заввишки. Кореневище повзуче, довге, від якого відходять наземні пагони. Стебло сплющене. Листки вузько-лінійні, жолобчасті. Квітки на прямостоячих квітконіжках в негустому китицеподібному суцвітті, жовтозелені. Плоди здуті, косо-яйцеподібної форми. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується переважно вегетативно.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Угруповання виду занесені до Зеленої книги України. Охороняється в Поліському, Рівненському та «Черемському» ПЗ, НПП «Синевир» та Шацькому, а також в декількох заказниках та пам’ятках природи. Слід виявити вцілілі місцезнаходження виду в Придніпров’ї та Лісостепу і встановити режим охорони. Заборонено порушення умов місцезростання, проведення меліоративних робіт на прилеглих ділянках.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Лікарське, торфотвірне.
