УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Ковила волосиста Stipa capillata L.

Ковила волосиста (Stipa capillata L.) Карта поширення Ковила волосиста в Україні

Таксономічна належність: Родина Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae).

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Центрально-євразійський степовий вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середня (спорадично) і Пд. Європа, Мала Азія, Іран, Середня Азія, Пд. Сибір. В Україні — доходить до пд. межі Полісся, в Лісостепу і Степу, Криму — звичайно. Адм. регіони: Рв, Жт, Кв, Чн, См, Ів, Тр, Чц, Хм, Вн, Чк, Кд, Дн, Пл, Хр, Дц, Лг, Од, Мк, Хс, Зп, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції численні, повночленні, Займають площу від кількох до сотень м2, насіннєве відновлення на заповідних територіях стабільне.

Причини зміни чисельності: Розорювання степових ділянок, забудова, терасування та заліснення степових схилів, надмірний випас худоби.

Умови місцезростання: На степах, кам’янистих схилах, по чагарниках, рідше на галявинах та узліссях. Зростає переважно в угруповання кл. FestucoBrometea, поодинокі особини зустрічаються в ценозах кл. Helianthemo-Thymetea та SedoScleranthetea. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 30-90 см заввишки, утворює щільні дернини. Стебло голе. Листки вузьколінійні, вздовж згорнені, всередині опушені, зовні голі. Суцвіття 10–25 см завдовжки, багатоколоскове. Колоскові луски майже однакові, довгостозагострені, з 3 жилками, нижня квіткова луска з опушеною мозолистою основою. Остюк волосоподібний, шорсткий 13–16 см завдовжки. Цвіте у липні–серпні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Чорноморському, Дунайському, «Асканія Нова» БЗ, Канівському, Кримському, Українському степовому, Луганському, Карадазькому, Ялтинському гірськолісовому, «Медобори», «Єланецький Степ», Казантипському, Опукському ПЗ, «АзовоСиваському», «Подільські Товтри», «Святі Гори» НПП, ряді заказників та пам’яток природи. Заборонено розорювання, терасування та заліснення степових ділянок, надмірний випас худоби.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в Донецькому та Криворізькому ботанічних садах НАН України, Ботанічному саду ім. О.В. Фоміна Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Господарське та комерційне значення: Протиерозійне, ґрунтотвірне, ценозоформуюче.

Джерело: Флора УРСР, 1940; Клоков, Осычнюк, 1976; Злаки Украины, 1977; Зеленая книга Украинской ССР, 1987; ЧКУ, 1996.