УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Тетрамеза пунктирована Tetramesa punctata Zerova, 1965

Тетрамеза пунктирована (Tetramesa punctata Zerova, 1965) Карта поширення Тетрамеза пунктирована в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Евритоміди (Eurytomidae).

Природоохоронний статус: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Один з 50 відомих в фауні України видів роду Tetramesa. Ендемік ковилевого степу Лівобережної України (Луганщина). Відомий по єдиній у світі знахідці («Стрільцівський степ», Луганська обл.).

Чисельність і причини її зміни: Відомий по невеликій серії з території заповідника «Стрільцівський степ». Гали, що викликає цей вид у суцвітті ковили Лессінга, досить широко розповсюджені в заповіднику.

Причини зміни чисельності: скорочення ареалу кормової рослини — ковили Лессінга внаслідок розорювання земель, надмірних пасовищних навантажень тощо.

Особливості біології та наукове значення: Літ імаго — навесні (початок травня). Самка відкладає яйця в стебло ковили Лессінга в момент формування суцвіття. Заражене суцвіття перетворюється на своєрідний видовжений гал, густо опушений коротким яскраво-жовтим пухом. В середині гала міститься велика кількість личинок, що розвиваються кожна в окремій комірці. Дає 1 генерацію на рік, зимує доросла личинка, що лялькується весною. Місце перебування — цілинні ділянки степу з домінуванням кормової рослини — ковили Лессінга, рослини занесеної до ЧКУ.

Морфологічні ознаки: Тіло самки видовжене з досить широкими грудьми і циліндричним видовженим черевцем, довжина — 2–4 мм. Самець дещо менших розмірів — 2–3 мм. Тіло обох статей чорне, голова, груди та черевце з однорідною крапчастою скульптурою. Вусики самки коротко опушені з 5-члениковим джгутиком та 3-члениковою булавою, вусики самця — з 7-члениковим джгутиком, всі членики з довгим, рясним опушенням. Крила не забарвлені. Жилкування з короткими радіальною та постмаргінальною жилками. Черевце самки сидяче, помітно довше за груди, самця — стебельчасте, коротше за груди. Груди масивні, з широкою передньоспинкою, проміжний сегмент помірно похилий. Яйцеклад самки короткий, не виступає за вершину черевця.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не розроблялись. Але кормова рослина ковила Лессінга занесена до ЧКУ (1980) і охороняється на території пам’яток природи та у степових заповідниках.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Зерова, 1965; Зерова, 1978; ЧКУ, 1996. Автор: М.Д. Зерова Фото: С.А. Сімутнік