Чисельність та структура популяцій: Відомо кілька (до 20) локальних популяцій. Розмір і конфігурація популяцій залежить від характеру відслонень, виходів гіпсів і займають кілька десятків метрів. Росте невеликими локальними групами до 5–50 особин на 1 м2, із яких генерують10–25%.

Причини зміни чисельності: Природні: вузька амплітуда, специфічні екологічні умови зростання. Антропогенні: надмірне випасання, терасування та заліснення схилів, посилені ерозійні процеси, розробка кар’єрів.

Умови місцезростання: Сухі, інсольовані, термофільні, оголені гіпсові виходи та їх круті пд. та сх. схили. Лучно-степові угруповання центральноєвропейського типу на погано розвинених щебенистих, збіднених на гумус, дерновокарбонатних ґрунтах (рендзинах). Угруповання кл. Festuco-Brometea та порядук AlyssoSedetalia. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–40 см заввишки, кореневище вкорочене. Стебло прямостояче, напіврозеткове. Прикореневі листки в обрисі яйцеподібні, двічі, тричі пірчасторозсічені, кінцеві частки еліптичні, затуплені; склеромофні сизуватого кольору. Стеблові листки дрібніші, тричі пірчасторозсічені. Квітки білі або блідо-рожеві, зібрані у щиткоподібну волоть. Цвіте у травні. Плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороний режим в заказниках загальнодержавного значення біля сс. Жабокруки, Герасимів Тлумацького р-ну та Назаренкове Городенківського р-ну. Заборонено порушення місць зростання (терасування та заліснення схилів, надмірне випасання худоби).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративний, отруйний.

Джерело: Екофлора України, 2004; Дідух та ін., 1982; Заверу- ха, 1976; Определитель высших растений Украины, 1987; Флора УРСР, 1953; ЧКУ, 1996.