Таксономічна належність: Родина Фіалкові — Violaceae.
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Наукове значення: Середземноморсько-центральноєвропейськосубатлантичний вид на пн.-сх. межі ареалу.
Ареал виду та його поширення в Україні: Скандинавія (пд. і зх.), Ср. та Атлантична Європа. В Україні — на Закарпатті (Чорна гора), пд.-сх. Поділлі (Товтровий кряж). Вказується для степової зони (сумнівно). У Криму росте V. dehnhardtii Ten. (V. scotophylla Jord., V. alba Bess. subsp. scotophylla (Jord.) Gremli). Адм. регіони: Зк, Чц, Хм.
Чисельність та структура популяцій: Локальна популяція на Закарпатті малочисельна, її стан невідомий. На Поділлі трапляється малими ізольованими популяціями, вони повночленні, але їхня динаміка не досліджена. Іноді спостерігається здичавілою в рудералізованих ценозах (м. Кам’янець-Подільський).
Причини зміни чисельності: Руйнування природних локалітетів, розорювання лучно-степових схилів, випалювання чагарників.
Умови місцезростання: Лучні степи, остепнені луки, схили, світлі ліси, узлісся та лісові галявини, серед чагарників. У складі угруповань кл. Festuco-Brometea, союзу Prunion fruticosae, іноді — кл. Quercetea pubescenti-petraeae, як здичавіле в угрупованнях союзу Galio-Alliarion. Факультативний кальцефіл, мезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 8–12 см заввишки, з висхідним кореневищем і розетками листків. Листки серцеподібнотрикутні; черешок 2–8 см завдовжки, довший за пластинку, густо опушений жорсткуватими, донизу відігнутими волосками; пластинка з нерівно зарубчасто-зубчастим щетинкуватогустовійчастим краєм, при основі глибокосерцеподібна, з обох боків опушена жорсткуватими волосками (до 0,5 мм). Прилистки вузьколанцетні, 5–20 мм завдовжки, загострені, по краю розсунуто торочкувато-залозисті (торочки до 1 мм). Квітконіжки відходять від основи розетки, 3,5–8 см завдовжки, майже голі; чашолистки довгасто-яйцеподібні, 5–7 мм завдовжки (з придатком), 1,75–2,5 мм завширшки, по краю війчасті; віночок 12– 20 мм завдовжки, білий; пелюстки оберненояйцеподібні, шпорка 3–4 мм завдовжки, тупа. Квітки запашні. Зав’язь і коробочка волосисті. Цвіте у березні–травні, плодоносить у травні–липні. Розмножується насінням і вегетативно.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють на території НПП «Подільські Товтри» (товтра Несамовита) та філіалу «Чорна гора» Карпатського БЗ. Необхідний моніторинг відомих популяцій, а також пошуки нових локалітетів виду. Заборонено порушення умов місцезростання (розорювання та заліснення степових ділянок, терасування схилів).
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у багатьох ботанічних садах.
Господарське та комерційне значення: Декоративне.
