УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Yajuego

Айстра альпійська Aster alpinus L.

Айстра альпійська (Aster alpinus L.) Карта поширення Айстра альпійська в Україні

Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом.

Ареал виду та його поширення в Україні: Циркумполярний аркто-альпійський вид, диз’юнктивно поширений у Євразії, у Пн. Америці представлений окремим підвидом (subsp. vierhapperi Onno). У горах Середньої Європи досить рідкісний. В Україні — Карпати (Свидовець, Мармарош, Чорногора та Чивчин). Адм. регіони: Ів, Зк.

Чисельність та структура популяцій: Відомі поодинокі локалітети (близько 10). Для більшості популяцій характерні неповночленні вікові спектри, без ювенільних та імматурних рослин насінневого походження, проте часто наявні такі рослини вегетативного походження. Чисельність у межах 5–15 рослин на 1 м2.

Причини зміни чисельності: Випасання худоби та інші прояви господарської діяльності людини, у тому числі зривання на букети та викопування рослин для озеленення.

Умови місцезростання: Субальпійський та альпійський пояси на висоті 1200–2000 м н.р.м., на схилах різної експозиції, переважно на слабко задернованих ділянках, у розщелинах скель, на осипищах та «полицях», в асоціаціях Achilleo (schurii)Dryadetum, Saxifrago (paniculatae)-Festucetum versicoloris, Thymo-Festucetum amethystinae та ін. (кл. Carici rupestris-Kobresietea bellardii, Elyno-Seslerietea). Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з довгими горизонтальними та короткими висхідними кореневищами, мичкуватою кореневою системою й висхідними напіврозетковими надземнимии пагонами 5–25 см заввишки, які несуть верхівкові поодинокі кошики 2–5 см діаметром, крайові квітки з бузково-фіолетовою оцвітиною, серединні квітки з жовтою оцвітиною. Більшість листків зосереджена у прикореневих розетках, частина їх розташована на стеблах, усі листки короткочерешкові, з суцільними яйцеподібно-лопатчастими збіжними пластинками 5–8 см х 10–20 мм. Цвіте у липні– серпні, плодоносить у серпні. Розмножується насінням та вегетативно.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському БЗ. Доцільно встановити режим заповідності на Чивчині та моніторинг найбільш вразливих популяцій, зокрема, на Мармароші та Чорногорі. Заборонено збирання рослин та порушення місць зростання виду.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Широко культивують у ботанічних садах, альпінаріях та на приватних ділянка.

Господарське та комерційне значення: Декоративне.

Джерело: Зиман, 1997; Карпатські сторінки «Червоної кни- ги України», 2002; Малиновський, Крічфалушій, 2002; Малиновський, Царик, Кияк, Нестерук, 2002; Собко, 1993; ЧКУ, 1996; Чорней, Буджак, 2003; Чопик, 1976.