УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Боривітер степовий Falco naumanni Fleischer, 1818

Боривітер степовий (Falco naumanni Fleischer, 1818) Карта поширення Боривітер степовий в Україні

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Соколоподібні (Falconiformes), родина — Соколові (Falconidae). Один з видів політипного роду; один з 8-ми ви-дів у фауні України.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в україні: Пд. Європа, Пн. Африка, Зх., Центральна Азія. В Україні — в степовій смузі (останні роки тіль-ки в Криму).

Чисельність і причини її зміни: Протягом ХХ ст. чисельність знижувалась, але в 1960-і рр. на Закарпатті та в Криму вид був до-сить звичайним і гніздився колоніями до 400 пар (Крим). В 1990-х рр. поодинокі пари були відомі в Донецькій обл. і Криму. В останні роки гніздування поодиноких пар ймовірне в Криму, але не виключено, що вид вже зник з гніздової фауни України. Дані різних авторів про гнізду-вання виду на початку ХХІ ст. в Донецькій, Дні-пропетровській, Закарпатській обл. та в Криму при перевірці не підтвердились. Сучасна чи-сельність виду в Європі оцінена в 25–42 тис. пар. Спостерігається загальне зниження чисельнос-ті на пд. Європи, що пов'язано з багаторічними флуктаціями чисельності виду в межах ареалу. Причини падіння чисельності — тісні зв’язки з динамікою чисельності саранових, розорю-вання цілини, застосування пестицидів, відстріл.

Особливості біології та наукове значення: Гніздовий, перелітний птах. З’являється в кінці березня — квітні. Трапляється на вапнякових, глинистих урвищах, уступах скель, спорудах людини серед степу. Відкладає яйця наприкінці квітня — на початку травня. Гнізда влаштовує у норах, розщелинах скель, на карнизах будинків і урвищ. В минулому відомі колоніальні гніз-дування (Крим, Закарпаття). У кладці 4–5 яєць. Насиджує самка, 28 діб. Пташенята вилітають з гнізда у липні. Відліт з кінця серпня — у вересні. Живиться переважно комахами (сарана), дріб-ними мишоподібними гризунами і птахами.

Морфологічні ознаки: Маса тіла — 150–210 г, довжина тіла — 290– 320 мм, розмах крил — 580–720 мм. У дорос-лого самця спина і більша частина верху крил руді, голова, смуги на крилах, надхвістя і хвіст зверху сірі, на верхівці хвоста чорна смуга; низ рудуватий з чорними плямами і рисками; ма-хові пера чорно-бурі; дзьоб блакитно-сірий, восковиця і ноги жовті, очі темно-коричневі. Доросла самка і молодий птах зверху іржасті з темно-бурими плямами; знизу вохристі з бури-ми плямами. Від боривітра звичайного самка і молодий птах відрізняються кольором кігтів: у боривітра степового кігті білі.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: На гніздуванні охоронявся в Опуцькому запо-віднику. Занесено до ЧКУ (1994), Червоного переліку МСОП та Європейського червоного переліку. Включено до CІTES (Додаток ІІ), Бернської (Додаток ІІ) та Боннської (Додаток ІІ) кон-венцій.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Ветров, 1993; Міщенко, 1994; Пилюга,1995; Кінда, Кос- тін, Бескаравайний, 1999; Кінда, 2000; Birds in Europe..., 2004; Ветров, Милобог, Стригунов, 2006. Автори: В.І. Стригунов, Ю.В. Милобог, В.В. Вєтров Малюнок: І.І. Землянських