УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Мачок жовтий Glaucium flavum Crantz (G. luteum Scop.)

Мачок жовтий (Glaucium flavum Crantz (G. luteum Scop.)) Карта поширення Мачок жовтий в Україні

Таксономічна належність: Родина Макові — Papaveraceae.

Природоохоронний статус виду: Вразливий.

Наукове значення: Європейсько-середземноморський вид на пн. межі ареалу.

Ареал виду та його поширення в Україні: Узбережжя Атлантичної Європи, Середземномор’я, Мала Азія, Крим, Кавказ. В Україні — узбережжя Чорного та Азовського морів. Наводилося кілька місцезростань в Буковинських Карпатах (як адвентивний елемент), але вони не підтверджені. Адм. регіони: Дц, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні з дифузною просторовою структурою. Чисельність особин в популяціях незначна (50–150 екземплярів). Віковий спектр правосторонній, максимум припадає на генеративну фазу.

Причини зміни чисельності: Природні: стенотопність та вузька екологічна амплітуда, низька схожість насіння; та антропогенні: руйнування екотопів під час укріплення берегів, рекреаційне навантаження, збирання лікарської сировини.

Умови місцезростання: Приморські піски та галечники, зрідка вапнякові скелі та кам’янисто-щебенисті схили (у складі угруповань кл. Cakiletea maritimae, Euphorbietalia peplidis) зі змінним рівнем зволоження. Ксеромезофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Одно-, дво- або багаторічна трав’яна рослина 20–50 см заввишки, напіврозеткова, із стрижневим коренем. Стебло сизе. Листки сизі, перистонадрізані, нижні стеблові та прикореневі — густо опушені. Квітки великі, жовті, з 4 пелюстками. Плід видовжена (до 25 см), стручкоподібна коробочка з білуватими горбочками. Цвіте у травні-липні. Плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Казантипському, Опукському, Карадазькому та Ялтинському гірськолісовому ПЗ, та Тарханкутському НПП. Доцільно виділити нові заповідні території у прибережній смузі між містами Євпаторією та Саками. Рекомендується вирощування у ботанічних садах, дотримання заповідного режиму. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростань, забудову прибережних смуг, випас тварин та інтенсивну рекреацію.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Зрідка в культурі у ботанічних садах.

Господарське та комерційне значення: Лікарське, декоративне.

Джерело: Дубовик, 2005; Екофлора України, 2004; Новосад, 1992; Определитель высших растений Крыма, 1972; Определитель высших растений Украины, 1987; Флора УРСР, 1953; ЧКУ, 1996; Шеляг-Сосонко, Дидух, 1980.