УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Кучерявка відігнута Atraphaxis replicata Lam.

Кучерявка відігнута (Atraphaxis replicata Lam.) Карта поширення Кучерявка відігнута в Україні

Таксономічна належність: Родина Гречкові (Споришеві) — Polygonaceae.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Наукове значення: Реліктовий диз’юнктивноареальний азійський вид на пн.-зх. межі поширення.

Ареал виду та його поширення в Україні: Сх. Причорномор’я (Приазов’я, Донський та Нижньоволзький регіони), Кавказ (Дагестан, Сх. Закавказзя), Іран, Мала, Зх. та Ср. Азія, Зх. Сибір. В Україні зростає в пд.сх. частині (Луганська обл, Краснодонський р-н, правий берег Сіверського Дінця, між селами Великий Суходіл і Давидо-Микільське; окол. м. Антрацит) та на Пд. березі Криму (між смт. Новий Світ і м. Феодосія). Адм. регіони: Лг, Кр.

Чисельність та структура популяцій: Локальні популяції малочисельні з тенденцією до скорочення. В Криму залишились поодинокі особини на приморських схилах.

Причини зміни чисельності: Висока стенотопність, реліктовий характер виду, руйнування екотопів через абразію, зсуви, ерозію та освоєння територій.

Умови місцезростання: Зростає на сухих і бідних глинистих оголених еродованих кам’янистих схилах. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Багаторічна рослина (напівкущ) 30–70 см заввишки, з розвиненою стрижневою кореневою системою, розгалуженим тонким стовбурцем, із прямими гілками з жовтувато- або червонувато-бурою розтрісканою корою. Розтруби короткі, циліндричні, 2–3 мм завдовжки, внизу білі, вгорі блідоплівчасті. Листки дрібні, оберненояйцеподібні або округлі чи ниркоподібні, товсті, на верхівці тупі або з невеликим вістрям, голі. Квітки в пазушних пучках по 2–6, розміщені у верхній частині укорочених річних гілок; оцвітина з чотирьох рожевих, з білими краями або білих з рожевою жилкою листочків; при плодах розростається до 8 мм в діаметрі. Плід сплюснутий, яйцеподібний, бурий або буровато-зелений гладенький, блискучий горішок. Цвіте і плодоносить у травні–липні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Карадазькому ПЗ. Необхідно надати заповідний статус ділянкам в місцях зростання виду та культивувати в ботанічних садах. Завдяки сильно розвиненій кореневій системі рекомендується використовувати як меліоративну культуру для закріплення схилів та озеленення населених пунктів. Заборонено збирання рослин, заготівля, порушення умов місцезростання, забудову територій.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.

Джерело: Дубовик, Ткаченко, 1967; Остапко, 2001; Собко, 2005; ЧКУ. Рослинний світ, 1996.