УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Плауноподібні

Папоротеподібні

Голонасінні

Покритонасінні

Однодольні

Дводольні

Пасльонові

Ломикаменеві

Вовчкові

Жимолостеві

Айстрові

Фісташкові

Аралієві

Селерові

Барвінкові

Барбарисові

Березові

Шорстколисті

Капустяні

Дзвоникові

Клеомові

Гвоздичні

Бруслинові

Лободові

Чистові

Березкові

Товстолисті

Черсакові

Росичкові

Руслицеві

Вересові

Молочайні

Бобові

Букові

Франкенієві

Тирличеві

Геранієві

Кулівницеві

Губоцвіті

Пухирникові

Плюмбагові

Кермекові

Льонові

Плакунові

Бобівникові

Селітрянкові

Маслинові

Онагрові

Півонієві

Макові

Гречкові

Первоцвітні

Жовтецеві

Жостерові

Розові

Рутові

Вербові

Ранникові

Клокичкові

Тамариксові

Тимелеєві

Липові

Водяногоріхові

Валеріанові

Веронікові

Фіалкові

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Реклама

Льон бесарабський Linum basarabicum (Savul. et Rayss) Klokov ex Juz. (L. flavum L. var. basarabicum Săvul. et Rayss)

Льон бесарабський (Linum basarabicum (Savul. et Rayss) Klokov ex Juz. (L. flavum L. var. basarabicum Săvul. et Rayss)) Карта поширення Льон бесарабський в Україні

Таксономічна належність: Родина Льонові — Linaceae.

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Ендемічний вид.

Ареал виду та його поширення в Україні: Середня Європа (пд.-сх. частина): Румунія, Молдова (пн.), Україна. В Україні трапляється на Поділлі, головним чином в басейні р. Дністра. Адм. регіони: Тр, Чц, Хм, Вн, Од.

Чисельність та структура популяцій: Росте поодиноко або невеликими групами, часто відокремлено від інших видів роду. Площа всіх місцезнаходжень невелика, популяції нечисельні, з переважанням генеративних особин.

Причини зміни чисельності: Вузька екологічна амплітуда виду та надмірний вплив антропогенних факторів — розробка кар’єрів, рекреація, випас, випалювання.

Умови місцезростання: Трапляється на степових схилах з вапняковим підґрунтям, на вапнякових, гіпсових і сланцевих відслоненнях у складі петрофільних угруповань, переважно на аерованих ґрунтах з надлишковим вмістом мінерального азоту. Росте у складі угруповань союзів Cirsio-Brachypodion pinnati та Astragalo-Stipion кл. Festuco-Brometea. Субксерофіт, геліофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик 20–50 см заввишки, що галузиться від основи. Коренева система стрижнева, підземні пагони у вигляді гілок каудекса. Нижні листки у несправжніх розетках, широко-обернено-яйцеподібні, звужені до основи в довгий черешок, з п’ятьма жилками; середні — ланцетно-обернено-яйцеподібні, звужені в короткий черешок, з трьома жилками; верхні — ланцетні; всі загострені на верхівці. Квітки в кількості 2–20 (–25), жовті, зібрані в щиткоподібне суцвіття. Плід куляста коробочка з коротким вістрям на верхівці. Цвіте у червні–липні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в НПП «Подільські Товтри». Включено до переліку видів рослин, що потребують охорони на регіональному рівні у Хмельницькій області. Необхідні контроль стану популяцій та культивування. Заборонено порушення умов зростання, розробка кар’єрів, заліснення схилів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, медоносне, жироолійне.

Джерело: Любінська, Ковальчук, Матвєєв., 1999; Мороз, 2004.