Таксономічна належність: Родина Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae).
Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий.
Наукове значення: Диз’юнктивноареальний причорноморськоприазовський ендемік.
Ареал виду та його поширення в Україні: Північне Причорномор’я (між рр. Тилігул та Інгулець, включаючи Нижнє Побужжя), Приазов’я, Донецький кряж. Адм. регіони: Дц, Лг, Од, Мк, Хс.
Чисельність та структура популяцій: Популяції лінійні або локальні з дифузною або компактно-дифузною просторовою структурою. Щільність популяцій становить від 1–5 до 10–25 особин на 1 м2. Вікові спектри повночленні, бімодальні з максимумом у генеративних і віргінільних стадіях. Самопідтримання популяцій задовільне, насіннєве.
Причини зміни чисельності: Фрагментарність та диз’юнктивність ареалу, інсуляризація популяцій, недостатнє вегетативне розмноження, низька стійкість до випасу, знищення оселищ виду внаслідок розорювання, заліснення схилів.
Умови місцезростання: Кам’янисті степові схили, відслонення вапняків і кристалічних порід, кам’янисто-щебенисті ґрунти. Едифікатор петрофітних угруповань, на добре сформованих ґрунтах входить як домішок (кл. Festuco-Brometea). Ксерофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Трав’яний щільнодернинний багаторічник 75–90 см заввишки. Квітконосні стебла під волоттю щетинисто-волосисті, а нижче до верхнього вузла — гострошорсткі, їх листки вузьколінійно-ланцетні, зсередини волосисті. Листки неплідних пагонів зовні гостро-шорсткі, згорнуті. Волоть з 7–9 колосками, її вісь щетинисто волосиста. Нижня квіткова луска 18–21,5 мм завдовжки, крайові смужки волосків на ній доходять до основи остюка. Остюк 26–36 см завдовжки, його нижня закручена частина коричнювата, на реберцях шорстка від бугорків. Цвіте у травні — на початку червня. Плодоносить у червні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Українському степовому (відділення «Хомутовський степ», «Кам’яні Могили ») та Луганському (відділення «Стрільцівський степ», «Провальський степ») ПЗ, НПП «Гранітно-степове Побужжя» та заказниках у Миколаївській обл. Необхідно здійснювати моніторинг популяцій, розширити існуючу мережу заповідних об’єктів. Заборонено надмірне випасання, терасування та заліснення схилів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.
Господарське та комерційне значення: Декоративне, ґрунтозахисне, протиерозійне, кормове.
