УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Ковила Браунера Stipa brauneri (Pacz.) Klokov (S. lessingiana Trin. et Rupr. subsp. brauneri Pacz.)

Ковила Браунера (Stipa brauneri (Pacz.) Klokov (S. lessingiana Trin. et Rupr. subsp. brauneri Pacz.)) Карта поширення Ковила Браунера в Україні

Таксономічна належність: Родина Тонконогові (Злакові) — Poaceae (Gramineae).

Природоохоронний статус виду: Неоцінений.

Наукове значення: Ендемік, близький до S. lessingiana.

Ареал виду та його поширення в Україні: Причорномор’я (пн.), Крим та Кавказ (Передкавказзя: Таманський пів-в, Закавказзя). В Україні — Передгір’я, Гірський та Степовий Крим. Адм. регіон: Кр.

Чисельність та структура популяцій: Популяції чисельні, але невеликих розмірів (до кількох десятків га). При сприятливих умовах зростання досягає рівня домінуючого виду. Є досить стійким до викошування, випасу та палів, формуючи монодомінантні угруповання.

Причини зміни чисельності: Порушення верхнього шару ґрунту, перевипас, заліснення.

Умови місцезростання: Сухі, легкі піщані та кам’янисті чорноземні ґрунти, де домінує. Петрофітні угруповання союзів Astragalo-Stipion, Veronico multifidaeStipion ponticae, Festucion valesiacae, дерниннозлакові фітоценози. Ксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Дернинний злак 0,3–0,8 м заввишки, утворює дрібні, не дуже щільні дернини. Стебла з дрібним опушенням під вузлами. Стеблові листки від 7 до 13 см завдовжки та до 1,4 мм завширшки; піхви густо опушені м’якими тонкими волосками; язички по краю волосисті. Неплідні гони приблизно на третину коротші за стебла; пластинки листів знизу дрібнощетинисті; язички на верхівці обрублені, по краю з довгими волосками; піхви густо опушені дрібними волосками. Волоть з 6–17 колосками; її вісь опушена щетинкоподібними волосками; нижня квіткова луска майже повністю опушена, на верхівці з кільцем волосків (вінцем); остюк у нижній закрученій частині голий, у верхній — пірчастий; гола частина остюка, при стиглих плодах жовтувата.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карадазькому, Опукському, Казантипському ПЗ. Заборонено діяльність, що пов’язана з порушенням ґрунту, оранкою, залісненням територій, будівництвом.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, кормове, протиерозійне, декоративне.

Джерело: Клоков, Осычнюк, 1976; Прокудин и др., 1977; Цвелев, 1976; ЧКУ, 1996; Martinovskỳ, 1980.