УВАГА! Допомогти Збройним Силам України можна на сайті благодійної організації "Повернись живим" за посиланням.

Таксономія

Тварини Червоної книги

Кишковопорожнинні

Круглі черви

Кільчасті черви

Членистоногі

Ракоподібні

Багатоніжки

Ногохвістки

Комахи

Одноденки

Бабки

Богомоли

Прямокрилі

Ембії

Рівнокрилі

Напівтвердокрилі або клопи

Твердокрилі

Сітчастокрилі

Скорпіонові мухи

Волохокрилі

Лускокрилі

Перетинчастокрилі

Ксіеліди

Бластикотоміди

Рогохвости

Ксифідріїди

Орусиди

Пильщики-цефіди

Павутинні пильщики

Пильщики-мегалодонтиди

Пильщики-цимбіциди

Пильщики-аргіди

Справжні пильщики

Їздці іхневмоніди

Евритоміди

Стисночеревні горіхотворки

Сапігієві оси

Сколієві оси

Складчастокрилі оси

Дорожні оси

Риючі оси сфециди

Риючі оси краброніди

Андреніди

Меліттіди

Галіктиди

Бджоли мегахіліди

Справжні бджоли

Мурашки

Двокрилі

Павукоподібні

Молюски

Хордові

Рослини Червоної книги

Судинні рослини

Гриби

Водорості

Мохоподібні

Лишайники

Підтримайте сайт

Підтримайте наш сайт - розмістіть нашу кнопку
Червона книга України
або посилання

Ксилокопа (бджола-тесляр) райдужна Xylocopa (Copoxyla) iris (Christ, 1791)

Ксилокопа (бджола-тесляр) райдужна (Xylocopa (Copoxyla) iris (Christ, 1791)) Карта поширення Ксилокопа (бджола-тесляр) райдужна в Україні

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Справжні бджоли (Apidae). Один із 7 видів палеарктичного підроду Copoxyla всесвітньо поширеного роду Xylocopa (понад 400 видів). Єдиний представник підроду й один із 3 видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус: Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в україні: Середземноморсько-азійський вид. Зустрічається в Пд. та Пд.-Сх. Європі, на Кавказі, Туреччині, Близькому та Середньому Сході, Пн. Африці та Середній Азії. В Україні відомий з пд. (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська обл. та Крим).

Чисельність і причини її зміни: Дуже рідкісний вид. Чисельність знижується внаслідок скорочення місць для гніздування (сухі товсті стебла трав’янистих рослин) в результаті випалювання полезахисних лісосмуг, ксерофітних рідколісь та степових схилів гір, особливо на пд. України та в Криму, масового застосуванню гербіцидів. Значний негативний вплив має незаконне колекціонування в комерційних цілях.

Особливості біології та наукове значення: Імаго зустрічаються з кінця квітня до середини вересня. Дає одну генерацію на рік, зимує імаго. Антофіл, полілект, відмічений на рослинах із 12 родин, які мають спеціалізовані квітки (Boraginaceae, Lamiaceae та ін.). Гнізда вигризає в товстих стеблах трав’янистих рослин, де будує комірки лінійним рядом із перетинками з тирси. Субсоціальний вид подібно Xylocopa valga Gerst.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла 14–18 мм. Голова, груди та черевце із металево-синім блиском. Крила темні, з фіолетовим відливом. У самок верхній зубець на зовнішній стороні задніх гомілок довший за нижній. У самців на передньому краї середньогрудей та 1 черевному тергумі розташовані перев’язки із сірих волосків.

Режим збереження популяції та заходи з охорони: Охороняється в Чорноморському БЗ, Луганському, Українському степовому, Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому, Крадазькому, Казантипсь кому, Опукському ПЗ та ПЗ «Мис Мартьян». Необхідно створити заказники в інших місцях мешкання виду.

Господарське та комерційне значення: Запилювач багатьох ентомофільних рослин. Один з об’єктів незаконного комерційного колекціонування

Джерело: Попов, 1947; Малышев, 1947; Попов, Пономарёва, 1961; Иванов, Филатов, Фатерыга, 2005. Автори: В.Г. Радченко, М.О. Філатов, С.П. Іванов Фото: В.Г. Радченко